Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Біографії. Некрологи / 1886 р. / До біографії Осипа Бодянського

До біографії Осипа Бодянського

Іван Франко

В львівській бібліотеці Оссолінських під н[оме]ром 2432 хорониться приватна і наукова кореспонденція бувшого директора того закладу і знатного польського історика Августа Бельовського. Зараз на початку першого тому тої збірки находиться слідуючий лист нашого вченого і писателя Осипа М. Бодянського, котрий тут, яко причинок до його біографії, в дослівнім одписі поміщаємо.

«Милостивый Государь! Письмо Ваше от 9-го апреля получено мною исправно 20 текущего года. Собираясь в это самое время за границу, для чего со дня на день поджидал только разрешения от правительства, я располагался лично дать ответ Вам, так как путь свой хотел направить через Львов. Но непредвиденные обстоятельства не допустили осуществиться моей поездке, и потому, не откладывая далее, пишу к Вам сии строки.

От души желал бы переслать Вам просимое Вами «Житие Методия» по списку, означенному в моем сочинении «О времени происхождения славянских письмен» под н[омером] 17518, но оно теперь услано мною в Цензуру Духовную, в Московскую духовную академию, находящуюся 60 верст от Москвы, в Сергиевой Лавре. Как оно, так равно и «Житие Кирилла», непременно будут помещены в 1-ой книге «Чтений в Обществе истории и древностей российских при Московском университете», которые положено уже возобновить с Нового года под моим главным заведыванием. Они войдут туда по нескольким изводам (редакциям), с разномовиями (вариантами) и разными примечаниями, равно как и подложные жития сих мужей.

Коль скоро будет готова 1-ая книга «Чтений», тотчас поспешу переслать Вам ее особенно, под печатью Общества или через посредство нашего посольства в Вене. В ней найдете Вы все нужное для себя в большей мере, нежели сколько мог бы я, при всем своем желании, сообщить Вам. Притом и время не за горами. Но пока это будет, я посылаю Вам при сем вернейший снимок того места в «Житии Методия», в котором речь идет о «князе на Висле», сделанный мною самим с подлинника в самом Успенском соборе, за верность которого я отвечаю. Первые слова составляют перенос с последней строки предыдущего столбца и присоединены мною для полности смысла во второй половине речения, находящегося уже в 1-ом столбце оборота 107-го листа.

Что до обязательного Вашего предложения касательно пересылки 2-го издания «Словаря польского» Линде, выпускаемого во Львове, то я от души благодарю за него и готов с своїй стороны отвечать за взаимность взаимностью. Самый верный путь для доставки словаря ко мне – это через Вену на имя протоиерея Русского посольства Мих. Фед. Раевского, Stadt, Wallfischgasse, N. 1020, 3 Stock, надписав на обвертке экземпляра только мое имя и фамилию, он же вышлет мне его в самоскорейшем времени.

Поручая себя особенному вниманию Вашему, имею честь быть, Милостивый Государь, Вашим покорнейшим слугою – Осип Бодянский. Июня 25-го дня 1857 года. Москва».

До сього листа додаю хіба те, що Бельовський познакомився особисто з Бодянським в Москві 1849 року під час своєї наукової подорожі і що згаданого в листі «Житія» потребував для задуманого ним в ту пору видавництва «Monumenta Poloniae historica». До того ж видавництва відноситься й другий цікавий лист Бодянського, перехований в тім же томі; ми лишаємо собі до одного з слідуючих н[оме]рів опубліковання того листа й докладніше розказання про знакомство Бельовського з Бодянським.


Примітки

Вперше надруковано в журн. Зоря, 1886 р., № 12, 15 (27) червня, с. 215 [Дрібні вісті з літератури і науки], за підп.: Ів. Франко.

Подається за першодруком.

Бодянський Осип Максимович (1808 – 1877) – український і російський філолог-славіст, історик, фольклорист.

Бельовський Август (1806 – 1876) – польський поет, перекладач, історик, археограф, член-кореспондент Петербурзької АН, учасник польського повстання 1830 – 1831 рр., директор культурно-освітнього закладу Оссолінеум у Львові (з 1869).

…«Житие Методия» по списку, означенному в моем сочинении «О времени происхождения славянских письмен»… – Йдеться про житіє старшого брата і сподвижника Кирила – Мефодія (бл. 815 – 885), писане в Паннонії, а завершене, мабуть, у Болгарії, після смерті Мефодія в 885 р.; найдавніший список датується XII ст.

«О времени происхождения славянских письмен» – цю працю було опубліковано 1855 р.

«Житие Кирилла» – поширене житіє Кирила-Костянтина Філософа (826 або 827 – 869), найдавніші списки якого датуються XV ст.; вважається, що створене житіє було в Моравії кимось із найближчих його учнів між 869 і 882 рр.

«Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете» – журнал, що видавався при Московському університеті (у 1846 – 1848, 1858 – 1877 рр. – за редакцією О. Бодянського).

… 2-го издания «Словаря польского» Линде, выпускаемого во Львове… – Йдеться про словник польської мови «Słownik języka polskiego» (т. 1 – 6, 1807 – 1814) польського лексикографа Самуїла-Богуміла Лінде (1771 – 1847).

Раєвський Михайло Федорович (? – 1884) – церковний діяч, священик російської церкви у Стокгольмі, потім при посольській церкві у Відні (42 роки), резидент російської розвідки, через якого йшли гроші для галицьких москвофілів.

«Monumenta Poloniae historica» – «Пам’ятки історії Польщі» (т. 1 – 3, 1864 – 1876) – упорядкований А. Бельовським збірник документів, який містив також і багато матеріалів для вивчення історії України.

Олена Луцишин

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 175 – 177.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2017 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 644

Модифіковано : 12.02.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.