14.01.1885 р. До К. К. Попович

Дорога товаришко!

Відібрали Ви мені посліднім своїм листом охоту до дальшого кореспондування, і хоч сором мені, що се так сталось, то все-таки годі було досі зібратися, щоб написати до Вас. А прецінь за весь той час я так і чув, що Ваша для мене доброта не змінилася, і бачив майже на кождім кроці, що Ви духом мені близькі. І от для того-то я рішився відновити кореспонденцію з Вами, а бодай написати Вам отсей лист, на котрий чи відповісте – Ваша воля.

Поперед всього сердечно дякую Вам в імені Етн[ографічн]ого-стат[истичного] кружка за зібрані коляди. Хоч майже всі вони в головній основі вже знакомі, але найдеться не один цікавий причинок для варіантів. Жаль, що Ви не списали й коляд церковного характеру так, як їх співає народ, – бо й такі з нашого видання не можуть бути виключені.

Я чув, що Ви хорували. Напишіть, коли ласка, як Ваше здоров’я, котре, будьте увірені, і тепер мені так само дороге, як було в самих початках нашого знакомства.

Чи пишете дещо, працюєте для літератури? Може, й знаєте, що я з початком липня зачинаю видавати свій літературно-науковий орган? До того часу треба кождому з нас (думаю і о Вас) приготовитись, з чим тільки можна.

Видаю тепер збірничок віршів панни Шнайдер окремою книжечкою (в «Русько-укр[аїнській] бібліотеці», т. 5). Дуже жаль, що Ваших поезій досі на томик не можна назбирати і що взагалі Ви працю літературну досі трактували не так серйозно, як би сього вимагав Ваш талант. Але я надіюсь, що «вино буде, як перекисне квас», і що Ви, коб тільки поздоровшали, зробите ще не одно гарне і красне.

Книжки від брата Вашого дістав.

Засилаю Вам сердечне поздоровлення.

Ваш Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано.: Іван Франко. Статті й матеріали, зб. 3, с. 88 – 89.

Подається за автографом – ЛНБ, ф. 29, № 658, с. 34.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 522 – 523.