Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

13 – 15.01.1888 р. До М. П. Драгоманова

Львів 15/І 1888. ул. Зиблікевича, ч[исло] 10

Шановний добродію!

Дальший томик «Наукової бібліотеки» хотів би я розпочати друкувати ще сього місяця, та не знаю, чи се мені вдасться. «Читальні» я видав своїм накладом, плачу місячно з грошей, зароблених в «Kurjeri». З розпродажі досі нічого ще не прийшло, бо свята, а книжка коштувала мало що не 200 гульд[енів]. Хоч сплачено вже 120 г., то все-таки з друкуванням слідуючої книжечки хочу здержатися, поки трохи більше не очищуся з довгу в друкарні, тим більше що в тій друкарні і без того криво на мене дивляться, а надто ще там за мною висить 90 гульд. довгу за «Дрібну бібліотеку», котрого мені годі так швидко сплатити.

А тут ще у нас дома клопіт, хлопець наш занедужав ангіною, грошей треба на всі боки. Та все-таки я надіюсь ще сього місяця залатати друкарню грішми з «Kraju» й «Prawdy», так що й друк нової книжечки буде міг зараз розпочатися. Думаю, що вона не винесе більш восьми аркушів, «Козаки» не більш двох з половиною, так що ціла серія «Наукової бібліотеки» обняла б около 27 аркушів за ціну 1 г. 50 кр[ейцерів].

Уваги Ваші про «Читальні» передам П[авли]ку; він може охоче покористуватись ними в другій частині своєї роботи. Впрочім, можна буде справу відносин укр[аїнців] до галичан-народовців розказати в передмові до другого тому Навроцького. З ним діло таке, що другого тому (робіт політичних і економічних) не можна буде друкувати під фірмою «Братства», і для того я задумав друкувати його групами в «Наук[овій] бібл[іотеці]».

На першу групу вибрав роботи «З життя громадського Галичини», куди увійдуть: 3 кореспонденції з «Киевского телеграфа», статті з «Правди» («Класові інтереси», «Шляхетні защитники» і деякі дрібніші), а далі деякі листи про внутрішні справи русинів і дещо з рукописів, котрі мені ошуканським способом удалось видерти з суду, де вони лежали цілих десять літ від нашого процесу.

Сю книжечку я думав би надрукувати або зараз на початку другої серії (коли Остап до того часу не злагодить своєї роботи), або після роботи Остапової. Я дав би від себе докладну бібліографію всіх творів і спис усіх рукописів Навр[оцького], а Вас просив би, щоб Ви по матеріалах, які будуть у книжці, і по звісним Вам фактам списали історію зносин укр[аїнців] з галичанами за час 1873 – 1880 року, де би, звісно, сказано було й про роль у тій історії Навроцького й Барвінського. Мені здається, що се була б робота дуже вдячна і не без актуального інтересу і що для її зроблений Ви були б самий компетентний чоловік.

Як кажу, книжка ся не швидко ще прийде на чергу, але я питаю Вас заздалегідь, чи прийметесь Ви за таку роботу, і коли б була на те Ваша воля, то я готов би зараз приступити до переписування матеріалів, а переписавши їх, переслав би Вам, щоб Ви могли не кваплячись написати переднє слово.

Брошури Ціттеля, «Зорю» і дещо для рецензій до «Квартальника» зашлю Вам на днях пакетом, а поки що, як гадаєте, чи не добре було б написати Вам для того ж «Kwart[alnika]» рецензію на «Читальні»? Місце на рецензію maximum ½ листа тісного друку.

Чи Ваша стаття в «Revue d’histoire des religions» була вже друкована? Я одержав книжки за сей рік – там нема. От бібліографію й хроніку своєї науки бестії гарно ведуть!

По дводневій перерві берусь кінчити лист. Зайшло в тім часі дещо такого, що подекуди зміняє сказане мною досі. І так, поперед усього смерть Федьковича. Я замовив на похорон його вінок від Вас, мене й Павлика, не знаю, чи не прогніваєтесь Ви за се на мене, але мені здавалося, що при похороні Федьковича не повинно хибувати ім’я чоловіка, котрий найбільше причинився до його належної оцінки, а нас двох приплів я до Вашого імені, щоб зазначити, що Ваша традиція в Галичині не пропала.

Друге діло, ходить тут по людях думка видати другий том Навроцького. Хоч від думки до діла у нас звичайно далека дорога, але все-таки се була б річ добра. В такім разі я не потребував би в «Наук[овій] бібл[іотеці]» передруковувати творів Навроцького (а міг би ограничитися листами – і вже не самого Навроцького, а цілого круга молодих людей [18]60-х літ). У мене є тих листів кілька сот, а між ними 5 листів Федьковича. Можна б дати ті листи (вони дуже цікаві й характерні), може б, удалось роздобути ще деякі його листи, Ви долучили б свої споминки про нього, далі вибір з листів Навроцького, Заревича, Климковича, деякі уступи з листів Куліша (що він писав про галицькі справи), і вийшла б цікава книжка – причинок до історії нашого літературного й громадського розвою. Коли б Ви пристали на співуділ в такій книжці, т. є. на написання до неї переднього слова, то я зараз би попереписував відповідні листи і послав би Вам.

Отсе був передучора з віце-редактором «Kwartalnika» – просить Вас о рецензії. Між іншим, бажали б рецензії на бібліографію Левицького (Ви, мабуть, її получаете), – коли б Вам годі було її написати, то я міг би. Пожадані були б для них (для відділу заграничних публікацій) коротесенькі замітки о нових книжках по фольклору. Що мало б піти до книжки за другий квартал 1888 р. (перша вже вийшла), мусило б бути їм доручене до кінця сього місяця.

А, от і ще одно – ювілейний н[оме]р «Зорі»! На нього і на «Читальні» годиться Вам поперед усього зладити рец[ензію]. В першім н-рі сьогорічної «Зорі» пані Олена Пчілка ні з сього ні з того почала друкувати свою автобіографію, та таку, що ти господи! От побачите.

Про «W[olne] pols[kie] słowo» у нас ніхто нічого не каже, бо ніхто його й не читає. Кореспондують до нього відси два люди: один молодий жидок і один старий та здурілий поляк, котрого ніхто всерйоз не приймає.

Щиро Вам кланяюсь.

Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 250 – 251.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1386).

«Дрібна бібліотека» – видання оригінальних і перекладних творів художньої і наукової літератури, здійснюване І. Франком, М. Павликом, І. Белеєм протягом 1878 – 1880 рр. Вийшло 14 випусків.

Уваги Ваші про «Читальні»… – У листі від 24 грудня 1887 р.

…в передмові до другого тому Навроцького. – Перший том «Творів» Володимира Навроцького вийшов у Львові 1884 р. накладом «Академічного братства» вже після смерті автора. Том другий не був виданий.

«Киевский телеграф» – політична і літературна газета, видавалась у Києві в 1859 – 1876 рр.

…від нашого процесу. – Йдеться про судовий процес над І. Франком і його товаришами в 1878 р.

…смерть Федьковича. – Осип-Юрій Федькович помер 11 січня 1888 р.

У мене є тих листів кілька сот… – Зберігаються в ІЛ, ф. 3, № 4230, 4322.

…5 листів Федьковича. – Опубліковані в журналі «Житє і слово», 1894, т. 1, кн. 1, с. 116 – 120, під заголовком «Листи Федьковича до ученицької громади в Станіславі 1866 – 1868» у рубриці «Із переписки наших літературних і політичних діячів».

…вибір з листів… Заревича, Климковича… – Йдеться про українських письменників «народовського» напряму Федора Заревича (1835 – 1879) і Ксенофонта Климковича (1835 – 1887).

…був… з віце-редактором «Kwartalnika»… – Людвіком Фінкелем (1858 – 1930), польським істориком.

Левицький Іван Омелянович (1850 – 1913) – український бібліограф, автор праць «Галицько-руська бібліографія (1800 – 1886)» (Львів, 1888 – 1895) та «Українська бібліографія Австро-Угорщини», т. 1 – 3 (1887 – 1893) (Львів, 1909 – 1911). Йдеться про окремі випуски за 1887 р.

…Олена Пчілка… почала друкувати свою автобіографію… – «Олена Пчілка (Біографічна замітка)», надрукована в «Зорі», 1888, № 1, 3.

«W[оlne] słowo polskie» – польська емігрантська реакційна газета, виходила в Парижі протягом 1887 – 1893 рр.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 135 – 137.