Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Листи Івана Франка / 1888 р. / 16.02.1888 р. До М. I. Павлика

До М. I. Павлика

16 лютого 1888 р. Львів 16/2 1888

Дорогий друже!

Не писав я до Вас, бо справді хлопець був хворий, відтак прийшли хлопоти з розсилкою «Читалень», котрих половину якось ми розкинули між людей. Щоправда, грошей ще нема, але зате хоч книжки не лежать. Книжка Ваша загально сподобалась, можна сказати навіть, що зробила велике враження. Коли-то ми здобудемось на другу таку?

На слідуючу книжку (4 – 5) піде «З науки про релігію», далі «Козаки», і на тім закінчиться перша серія (6 томиків). На початок серії другої надіюсь дати річ цікаву – споминки Драгоманова про Галичину з додатком матеріалів до біографії Федьковича (його листів, споминок про нього других людей і т. ін.). За тою книжкою повинна піти робота Остапова, а там, може, й я стягнуся з своєю «Панщиною».

До «Козаків», котрі вийдуть замалі на одну книжку, думаю я додати або переклад драгоманівських «Пісень про панщину», або відділ «Вістей з Галичини», куди увійшла би стаття Кобринської про Цеглинського критику на альманах жіночий і, може, ще дещо. Ваше «Москалофільство» буде, мабуть, мусило заждати аж до надрукування роботи Остапової.

Щодо «Панталахи», то замітки Ваші правдиві, і його прийдеться ще добре таки переробити. Не згоджуюсь з Вами в тім тільки, що треба було в саму фігуру Панталахи вложити черточку, котра б мотивувала його втеку. Мені здається, що втека ся досить мотивована. Впрочім, при переробці воно покажеться. В другій часті вийшла слабизна, раз, для того, що Вислоух декуди поврізував (в однім місці викинув цілі три сторони рукоп[ису]), а друге, для того, що внаслідок сього я був знеохочений.

Як Ви живете, і чи скоро будете у Львові? Чи передали «Читальні» крак[івським] акад[емікам]? Познакомтеся з Колессою і налягайте на нього, щоб списав дещо з слів Кобилянського про Федьковича.

Цілую Вас сердечно. Жінка Вам кланяється.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1506).

…хлопець був хворий… – син І. Франка – Андрій.

«З науки про релігію». – Під цією рубрикою планувалось видати в серії «Літературно-наукова бібліотека» ряд праць західноєвропейських авторів (див. лист до М. Драгоманова від 24 травня 1887 р.).

…споминки Драгоманова про Галичину… – «Австро-руські спомини (1867 – 1877)».

…робота Остапова… – Йдеться про працю Остапа Терлецького «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872».

…може, йя стягнуся з своєю «Панщиною». – Мається на увазі праця «Панщина та її скасування в Галичині» в 1848 р.

…стаття Кобринської про Цеглинського критику на альманах жіночий… – Стаття Н. Кобринської «Відповідь на критику жіночого альманаху в «Зорі» з 1887 р.» (на статтю Г. Цеглинського «Перший вінок. Жіночий альманах, виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки». – «Зоря», 1887, № 15, 16) надрукована окремою брошурою в Чернівцях 1888 р.

Ваше «Москалофільство»… – Йдеться про брошуру М. Павлика «Москалофільство і українофільство серед галицького народу», яку він пропонував для друку в «Науковій бібліотеці» 1887 р. Праця «Москвофільство та українофільство серед австро-руського народу. Написав і видав М. Павлик» надрукована у Львові лише в 1906 р.

Щодо «Панталахи», то замітки Ваші правдиві… – У листі від 5 лютого 1888 р. М. Павлик писав І. Франкові про свої враження від оповідання «Панталаха», що друкувалося в газеті «Kurjer Lwowski» в січні і лютому 1888 р.:

«Читав Вашого «Панталаху». Штука чудесна, тільки, по-моєму, в деяких місцях заслабо написана, а в деяких навіть дуже слабо. Такі, власне, відносини військової сторожі до втекіп арештаята. Видно, що Вам»є случалось бачити її в такий час. Також невірно, буцім би то начальник сторожі позволив жовняреві продріматися – це ж против усього військового.

Далі, в львівськім криміналі жовняр не стоїть на коритарі і ключник уночі не сидить, тільки заходить, як має ревізію, про котру Ви і забули, і т. ін. дрібніші, може, похибки. Вам би слід цю повістку ще ліпше обробити, бо, по-моєму, це Ваша найкраща чи, власне, найдраматичніша повість… На цій канві – втеках арештанта – можете прекрасно змалювати цілий львівський мертвий дім, і для того раджу Вам хоть би і кілька раз переробити чи доповнити» (ІЛ, ф. 3, № 1602, арк. 471).

Вислоух Болеслав (1855 – 1937) – польський громадський діяч, публіцист, у.і1888 р. редактор газети «Kurjer Lwowski».

Колесса Олександр Михайлович (1867 – 1945) – український історик літератури, мовознавець, фольклорист.

Кобилинський Антін (1837 – 1910) – український публіцист, громадський діяч, перший публікатор творів Ю. Федьковича.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 143.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 63

Модифіковано : 20.03.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.