11. Катерина

Іван Франко

(Єсенська, стор. 42 – 63; проф. Коларж, к. 25 – 42)

Сим разом переклад проф. Коларжа треба признати в цілості вірнішим і вдатнішим від перекладу sl. Єсенської, хоч, розуміється, в обох перекладах є місця невірно передані, а перекладові sl. Єсенської не хибує уступів дуже красних. Перейду подрібно насамперед переклад Єсенської, виказуючи його важніші хиби.

Srdce vadne prozpěvujíc,

pro со, neví ani –

в оригіналі сказано щось зовсім противне: , співаючи, коли знає за що; смисл тих слів можна виразити по-німецьки так: Wenn einem auch das Herz bricht, ist er doch zufrieden wenn er weiss, dass die Sache es wert ist.

Jak v srděcku chtěla –

не добре здається по-чеськи, та й не зовсім вірно, в оригіналі попросту: як знало серденько.

Až tam sebe a svůj osud

do neznáma dala –

що значить do neznáma dala? В оригіналі є попросту: занапастила – verdarb.

Slzíc pod hvezdama –

pod hvezdama зовсім непотрібне і не дає смислу; в оригіналі: вмиється сльозою.

Matku potupují –

в оригіналі зовсім не те, а сказано: матері глузують: die Mütter (т. є. – матері інших дівчат) sticheln, spotten. Далі в знаках «–» наступає, власне, насмішлива промова тих чужих матерів до матері Катерининої, але переводчиця, не зрозумівши попереднього, всю ту промову вложила в уста матері Катерининої і звернула її до дочки, т. є. до Катерини. В оригіналі є за тим:

В тебе дочка чорноброва

та ще й не єдина,

а муштрує у запічку

московського сина.

Чорнобривого придбала…

Мабуть, сама вчила…

Тих остатніх, підчеркнених мною слів переводчиця знов не зрозуміла і передала їх так:

černobrvého zvábila…

snad ho vyučila.

Слова оригіналу значать: (Катерина) hat einen Knaben mit schwarzen Brauen bekommen (geboren)! Es scheint, dass du selbst (т. є. Катеринина мати, до котрої се говорять інші матері) sie dazu angestiftet hast (oder: darin unterwiesen hast).

Забавне непорозуміння вийшло у переводчиці на стор. 45.

Dá kvatyrku dále –

так вона передає Шевченкове: одсуне кватирку. Sl. Єсенська ще й пояснює в нотці, що кватирка служить до міряння горілки. Таким робом Катерина являється або шинкаркою, що міряє горілку, або пиячкою. В оригіналі стоїть зовсім щось інше. Кватирка в мові українській значить мале віконце, звичайно утверджене не на завісах, а в дерев’яній рамі, так що воно не одчиняється, а відсувається.

Jak se tady smějí, pláči

žalu v její duši –

слова для мене зовсім незрозумілі. В оригіналі є зовсім ясно:

Як вороги сміються їй,

Як Катруся плаче.

На стор. 49 знов місце незрозуміле для обох переводчиків. Єсенська пише:

zvedla hlíny pod višněmi,

na kříž přitlačila –

виходить: sie knetete, drückte (den Lehn) ans Kreuz.

В оригіналі є: на хрест почепила. Слова справді неясні для того, хто не знає народного звичаю українського. Вирушаючи в далеку дорогу, українець ще й досі бере з собою грудку рідної землі, завиває в хустку і прив’язує собі навхрест (kreuzweise) на груди. Те саме зробила й Катерина. В дальших словах, котрі поет вкладає в уста Катерині, вона говорить про отсю žminku землі і навіть до неї. Не зрозумівши вищенаведених слів, оба перекладчики не вміли собі дати ради і з тою промовою Катерини і зовсім її перепутали.

Spíš v dalekém kraji,

v cizí zemi, cizí lidé

slitovaní mají.

Vyhnali mne do daleka

moje vlastní krovy,

pro můj osud, moje hoře

cizím lidem poví.

Nepovídej, holoubku můj,

o tom pranikomu,

nikdo hříšnou nepřijal by

mne do svého domu.

Nepovís… a kdo, kdo poví,

že jsem jeho máti!

Полишаю чеському читачеві зрозуміти логіку повищих слів, а замість того передаю в німецькім перекладі те, що каже відповідне місце оригіналу: Im fernen Lande fremde Menschen werden mich begraben in fremder Erde; und von eigener Erde wird diese Handvoll auf mir liegen, sie wird fremden Leuten von meinem Schicksal, von mienem Weh erzählen. Erzähle nicht, geliebte Erde, wo ich auch begraben werden mag, damit die Leute mich, Sünderin, auf dieser Welt nicht beunruhigen. Du wirst es nicht sagen… aber das da (mein Kind) wird sagen, ich sei seine Mutter.

Стор. 51.

Bez cíle a vůle!

Beře mnohý z lidí.

Cíl i vůle в чеськім, здається, значить зовсім щось іншого, ніж українське доля (Schicksal, Glück) і воля (Freiheit). A mnohý z lidí – чи добре по-чеськи?

Стор. 51.

Broučkové si malí hrají

v poroseném kvítí.

Це місце, хоч не передає дословно оригіналу, може остатися так як є; оригінал має: понад шляхом щирицею ховрашки гуляють! (neben dem Wege unbebautem Boden tummeln sich die Steppenmäuse).

Стор. 52.

Setkaji se jak ten písek

cizí lidé všude –

перекладено слабо. У Шевченка є: Зустрінуться жовті піски і чужії люди (es werden ihr gelbe Sandflächen und fremde Menschen begegnen). Треба пам’ятати, що Катерина йде в Московщину; минувши Україну, т. є. край чорнозему, де люди «свої», вона ввійде в край жовтих пісків, де люди говорять іншою мовою.

Стор. 53.

О tom zlu chci vypravovat,

byste o něm snili!

В оригіналі сказано зовсім щось противне: А то лихо розказувать, щоб бридке приснилось! (Wozu vom Unheil erzählen, dass uns dann Garstiges im Traume erscheint!)

Стор. 53.

Loučila se asi –

що значить: loučiti se? Чи scheiden чи sich begegnen? Тут ні одно, ні друге значення не віддає оригіналу, де сказано: мусить бути з прощі (es dürfe eine Wallfahrerin sein).

Стор. 54.

Aby vám to hoře nenastalo snad,

aby nešly hledat jste jak Kateřina

s pozdravením lidi otce svého syna,

by vás v chatu ani ne pustili spát.

Оригінал передано тут свобідно, та не дуже щасливо. Там читаємо:

Щоб не довелося москаля шукать,

Щоб не довелося, як Катря шукає…

Тоді не питайте, за що люди лають,

За що не пускають в хату ночувать.

Переводчиця пропустила слова: Тоді не питайте і змінила цілий другий двовірш; через те зробилося незрозуміле те, що далі йде:

Neptejte se, černobrvé,

lidé nevědí to –

а ми не знаємо, о що поет каже не питати.

Стор. 55.

Byť bys zahynula –

перекладено слабо; в оригіналі є: терпи до загину; надто в чеськім zahynula римується до milá.

V lese myj se do západu

slzami své krásy –

невірно перекладено; в оригіналі: в темнім лісі до схід сонця (vor Sonnenaufgang) умийся сльозами. Так само слабо і невірно переведена дальша строфа:

Umyješ se, neuvidí

tebe nikdo v hoři,

srdce tvé si odpočine

v horkých slzí moři.

В оригіналі думка інша: умиєшся – не побачать, той не насміються (werden dich nicht verlachen), а серденько одпочине, поки сльози ллються.

Diví se, že žije –

в оригіналі є: дивиться – щось мріє: sie sieht, dass am Horizonte etwas Dunkles sich abhebt.

Стор. 57 Vzdychá… bouře – слабо, замість укр. реве (brüllt, heult).

Jdi jen v chatu… kam bys šla teď?

Ті слова переводчиця вкладає в уста hajníkovi і обертає до Катерини; в оригіналі тут говорить hajnik сам до себе: Піти в хату… Що там таке?

A ne bez účele.

Коли добре розумію значення тих слів, то в оригіналі сказано, власне, противно: Москалі їдуть по снігу мов справді за ділом (als ob sie wirkl ich was zu schaffen hätten).

Стор. 59.

Hloupá, však tě zvednou –

що це значить – не розумію. В оригіналі сказано: du Dumme, lass mich in Ruhel.

Дальші вірші: Bože, Ivane můj – a ty prísahal jsi – не римовані – чому?

Pokrytkou… ach jaký osud –

в оригіналі сором (hanba); чи osud значить то само?

Стор. 60.

Kde je? Dáš nám sebe?

Що значить: dáš nám sebe? В оригіналі є: заховався (hast du dich verborgen). Myslivci це не значить лісничі; то є гайники.

Стор. 61.

К břehu… vprostřed stojí.

В оригіналі короткими словами описано, як Катерина вбігла в яр, т. є. глибоку долину, де находиться rybník, і як стала насеред rybníka, покритого льодом: в перекладі образ невиразний.

A pod ledem divné lkání znělo –

B оригіналі нічого такого нема, а тільки сказано, що під льодом лиш загуркотіло (unter dem Eise gurgelte es dumpf) – тон тяжкого тіла і води, що б’ється об лід.

Ach со má zde opuštěný –

opuštěný – заслабо сказано; в укр. є байстрюк (Bastard).

Proč? by trpěl taký.

У Шевченка тут висказана інша мисль: Нащо? Щоб пізнали! (damit die Leute erkennen, dasser ein Bastard ist); з тим в зв’язку є також слідуючий вірш, котрий переводчиця зовсім пропустила: Змалювала – не сховала… бодай полиняли (sie hat sie (das feine Gesicht und die schwarzen Brauen) hingemalt (d[as] h[eisst] die Mutter), sie hat sie nicht verborgen – möchten sie doch ihren Glanz verlieren!). В чеськім читаємо натомість:

Líp by było, kdyby zvadly

tváře, zhasly zraky –

т. є. розведено ширше тільки остатній віршик без відповідного умотивування, для чого líp by bylo.

Коли я сказав вище, що переклад «Катерини» проф. Коларжа уважаю ліпшим і вірнішим, ніж переклад sl. Єсенської, то се ще не значить, щоб і в тім перекладі не було місць, невірно понятих або надто свобідно переложених. Наведу тільки такі, котрі викривлюють або фальшують мисль оригіналу.

К[оларж] 26 v[erso].

Srdce vědouc о čem zpívá,

vadne ve svém máji –

вірш зовсім без сенсу. Значення оригіналу подано вище.

К[оларж], 27 v[erso].

Ženy o tom povídají,

matce se i směji (чи то добре по-чеськи?)

Moskalé že vracejí se,

a že u ní spějí –

чи spějí значить щось подібне, як «ночують»?

К[оларж], 28 v[erso]. Зовсім невірні з оригіналом вірші:

A jak dříve, chti jí babu

čarovat až posud.

Nadělají divných řесí,

co má dělat, píti.

by se musel její milý

k ni zas navrátiti.

В оригіналі се місце (слабо перекладено і у sl. Єсенської) виглядає так: Und unterdessen tun ihre Feindinnen, was ihnen gefällt, streuen über sie böse Gerüchte aus. Was soll sie tun? Wenn ihr Geliebter hier wäre, wurste er dem Gerede Einhalt zu tun.

К[оларж], 29 v[erso].

jež se při ní sláví –

штучний, силуваний зворот.

К[оларж], 31 v[erso].

Vzala pod višní hrst země,

křížem rozhodila –

переводчик не зрозумів оригіналу; се місце вияснено вище. Так само переклад дальших рядків від: mne snad přechovají – аж до: nepovíš ty перекладені зовсім фантастично, та і сього місця дословний переклад поданий мною вище.

K[оларж], 32 v[erso].

Cizí bez známosti –

виглядає на те, що найбідніший чоловік без протекції. У Шевченка сказано тільки: одинокий (einsam, verlassen).

Jinému zas to jen nechal,

že mu nocleh dají –

в оригіналі далеко сильніше: те, де заховають – diesen Platz, wo man ihn begräbt.

Ti tam jsou – kdes v dáli –

в оригіналі їх зовсім нема, бо пропали, пропали.

Jako vzdušné bouře –

в оригіналі нічого такого нема, а сказано: як буде серденько по волі гуляти (wenn mein Herz sich frei fühlen (sich frei bewegen) darf.

К[оларж], 33 v[erso]. Laskavsem – що се значить по-чеськи? В оригіналі є щирицею – ungepflegtes Land.

К[оларж], 34 v[erso].

A tak nelze vypravovat

o psu by se zdálo.

В оригіналі мисль інша, вияснена мною вище.

Po cestě jdou čumákové,

lecos povídají –

в оригіналі Пугача співають – здається, се можна би передати без зміни.

К[оларж], 35 v[erso].

Aby pokojila dítě,

a též sama jedla.

У Єсенської се місце перекладено дуже гарно і вірно:

Koupila za horký peníz

decku perník sladký.

К[оларж], 36 v[erso].

Všetři tě han[bu] –

не розумію, що се значить; в оригіналі: люди не побачать, то й не насміються.

К[оларж], 36 v[erso].

Podivá se Kateřina:

«Každý svoji hude!»

В оригіналі далеко глибше і характерніше: «І ви, бачу, людe!» (wie es scheint, seid ihr doch auch Menschen); в тім криється гіркий докір москалям, котрі з бідної ще й сміються.

К[оларж], 40 v[erso].

Studí se za svého syna,

za svůj podlý skutek.

В оригіналі нічого такого нема, а тільки: Утік? нема! Сина, сина батько одцурався (seinen Sohn hat der Vater verlassen).

Bodejž by ho dobrý osud

Chránil všeho zlého!

Се побожне жичення приносить честь доброму серцю переводчика; в оригіналі на тім місці находимо сильне прокляття, може, не так великодушне, але більше натуральне в устах Катерини в такій ситуації. Там читаємо.

Бодай його не кидала

Лихая година!

(Böses Geschick soll ihn nicht verlassen!)

Також і у проф. Коларжа переведена хибно строфа (К., 41 v[erso]), що починається словами: Panské líčko до polínali; дословний її переклад я подав вище. По справленню тих похибок, котрі вчасти є досить натуральні у неукраїнця при браку всяких помічних діл, коментарів і т. д. , переклад проф. Коларжа, по моїй думці, заслугував би друку скорше, ніж переклад «Катерини» sl. Єсенської.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 518 – 526.