Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія літератури / 1896 р. / Додаток до опису В. Гнатюком рукопису Стефана Теслевцевого

Додаток до опису В. Гнатюком
рукопису Стефана Теслевцевого

Іван Франко

До сього опису д. В. Гнатюка додаю деякі уваги, основані на досліді змісту рукопису, котрий, дякуючи д. Гнатюкові, маю від кількох місяців у руках, користуючись ним при виданні збірки русько-укр[аїнських] апокрифів.

Отже, поперед усього мушу завважити, що д. Гнатюк не добачив на картках 62 verso, 63 verso і 64 verso слідуючого напису, зробленого письмом, відмінним і менше гарним та блідшим чорнилом, почерком XVIII віку, полууставом:

«Во имя отца и сина и святого духа аминь. Си съборник Теслевцьового попа Стефана. Да хто би єи мал отдалити от той церкви, буди проклят».

Сей напис хоч не відноситься до автора рукопису, та, проте, свідчить проти здогаду д. Гнатюка щодо авторства єпископа Зейкана, бо показує, що рукопис у XVIII в. був власністю якогось попа Стефана Теслевцевого і даний був ним на власність якоїсь церкви, а не був, як твердить д. Гнатюк, весь час власністю сім’ї Зейканів.

Та проти здогаду д. Гнатюка ще сильніше промовляє зміст рукопису. Як побачимо далі, оглядаючи сей зміст докладніше, найбільша часть статей, поміщених у рукописі, – се переробка різнородних апокрифічних статей і легенд, хоч і в формі проповідей церковних. Чи були, чи не були ті речі виголошувані в церкві як проповіді, в усякім разі годі припустити, щоби такий світлий чоловік і вчений теолог, яким був єпископ Зейкан, міг сам написати таку книгу або поручите кому-небудь її написання.

Як підпора православію, така книга всього менше була би придатна, тим більше, що основана вона в досить значній мірі на західних джерелах. Щодо самих тих джерел, то, як побачимо далі, поклики на них автора рукопису не свідчать ще про надто велику його вченість. Він не знає навіть Біблії, а бере біблійні оповідання з других рук, цитує зовсім фантастичні біблійні місця, наприклад, 42 главу книги «Битія», коли ся книга має тільки 40 глав, покликається на свідоцтво книг біблійних («Битія», «Царств» і т. д.), оповідаючи про такі факти, яких там зовсім нема, а натомість не називає тих книг, з котрих дійсно черпані його оповідання. В числі тих книг була, наприклад, «Палея», котрої він не називає, були «Gesta Romanorum», якісь збірки житій святих та апокрифів.

Не треба думати, що рукопис сей містить самі проповіді. Є тут обширні статті, про котрі годі думати, що вони були виголошувані в церкві; вже сам д. Гнатюк завважив се щодо збірки чудес св. Николая, та те саме можна сказати, наприклад, про обширну статтю про кінець світу (к[артки] 350 до 388), про «Палею» (к[артки] 388 – 402), а також про такі повісті, як про Йосифа Прекрасного, про Йова, про Удона і т. д., хоча всі ті статті оброблені в формі проповідей.

Значить, треба припустити, що се була спеціальна форма літературна, в якій незвісний нам автор узявся спопуляризувати цілу низку апокрифів і легенд. Коли вже припускати, що автором сеї збірки був священик, то в такім разі міг се бути тільки якийсь сільський піп, не вчений теолог, котрому більше ходило о те, щоби забавити, занята своїх слухачів цікавими повістями, ніж о те, щоби зробити їм зрозумілими якісь догми. В проповідях його не знаходимо майже жадного викладу догматичного, а зате досить часто рефлексії моралізаторські.


Примітки

Вперше надруковано у додатках до книжки «Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і пояснив д-р Ів. Франко. Том 1. Апокрифи старозавітні», Львів, 1896 («Пам’ятки українсько-руської мови і Літератури. Видає комісія археографічна Наукового товариства імені Шевченка», т. 1, Львів, 1896). Франко тут зазначав:

«Половина отсього тому була вже видрукувана, коли я одержав від д. В. Гнатюка угроруський рукопис попа Стефана Теслевцевого. Вважаючи потрібним передрукувати з того рукопису все, що відповідає меті отсеї збірки, я подаю тут в доповненні ті тексти з сього рукопису, що відносяться до початкових розділів збірки» (с. 324).

Виходячи з цього повідомлення, орієнтовно датуємо додаток, зроблений І. Франком до опису рукописного збірника кінця XVII – початку XVIII ст., 1896 р. Про збірник Стефана Теслевцевого Фран-во написав (і опублікував уривки з нього) ще у своїй великій праці «Карпаторуське письменство XVII – XVIII вв.», Львів, 1900, с. 13, 44 – 55.

Подається за автографом, що зберігається в архіві І. Франка (ф. 3, № 769, арк. 1 – 2).

Теслевців Стефан (друга половина XVII – початок XVIII ст.) – сільський священик, власник, а можливо й укладач рукописного збірника, про який ідеться у дописі Франка і який зберігається в архіві письменника (ф. 3, № 4724).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 30, с. 260 – 261.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 70

Модифіковано : 22.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.