Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

№ 1. Wiersze kozakowi Chmielnickiemu przypisane

Іван Франко

A Deo datus, Chmielnicki vocatus,

Dei flagellum, exitiale bellum

Rebellionis,

Perduellionis,

Canite Polonis!

In luxuriam nec non desidiam

Magnificorum atque rusticorum

Oppressiones,

Aggravationes,

Exactiones.

Heu, qui gemitus auditi coelitus!

Optantes bellum, penetrantes coelum,

Qui nunquam visi

Gentibusque invisi,

Polonis nisi!

Laesus igitur Deus offenditur,

Cernens ploratus, plebis ululatus,

Festa bachari

Non datur placari,

Et quidem avari.

Omnes ordines ferme unanimes

Premunt mi serum populum ac clerum

Libertatibus,

Abusionibus

Sine legibus.

Non tam austeri Turcae sunt severi

Et malitia contra mancipia,

Quantum Poloni,

Barones disconi,

Ad luxum proni.

Bene praedictum, quod omne delictum

In hoc punitur, in quo delinquitur.

Bello parati

En rustici nati,

Duces fugati!

Summe Rex regum, dator primus legum,

Da nobis regem, qui iniquam legem

Hanc libertatis

Tollat vendicatis

Ex mancipatis!

En Schizmatici, cohors Tartarici

Necant rebelies clerum ac fideles!

Tempi a cum aris

Prostituunt haris!

Miseriaris!

Regnare gentes tolle ambientes,

Remove bellum, cuius dirum telum

Sicuti sontes

Tollit et insontes –

Te stan tur fontes.

Coeli Regina, nostra Domina,

Nos praece dulci clientulos fulci,

Vindica iam, iam Tuam iniuriam!

A servulorum Bellona tuorum

Interemptorum

Religiosorum,

Compeditorum!

Муз[ей] Чартор[ийських], рукоп[ис] 143, стор. 409. – [Іван Франко].

№ 1. Вірші, приписані козакові Хмельницькому

Богом даний, Хмельницьким званий,

Бич Божий, війну згубну

Повстанську,

Бунтівну,

Сурміте полякам!

Проти розкошів, неробства

Вельмож, проти

Утисків,

Поборів,

Визисків селян.

Гай-гай, які стогони чути з неба!

Які прагнуть війни, які проймають небеса,

Досі незвісні,

Народам ненависні –

Усім, крім поляків!

Таж Бог ображений гнівається,

Споглядаючи, як люд плаче й ридає –

І як шаленіють на бенкетах;

І Його не вмилостивити –

А вони все одно ненаситні.

Усі стани таки одностайно

Гноблять нещасний народ і духовенство

Свавіллям,

Зловживаннями

Беззаконними.

Не такі страшні турки люті

І лукавство проти підданих,

Як поляки,

Барони незгідливі,

До забав ласі.

Добре сказано, що всяка кривда

Має кару від того, кого скривджено.

Оно – хлопські діти,

Готові до бою, –

Змушені втікати полководці.

Царю царів найвищий, законів першодавцю,

Щоб цей несправедливий закон

Свавілля

Зняв із відомщених

Підданих.

Ось схизматики, когорта Тартару,

Вбивають, бунтівні, священиків і вірних!

Храми з вівтарями

Віддають під стайні!

Змилуйся!

Не дай честолюбцям правити народами,

Відверни війну, що її спис жаский

І винних

Вражає, і невинних –

Джерела свідчать.

Царице Небесна, Володарко наша,

Нас, Твоїх слуг, молитвою щирою укріпи,

Сина ублагай,

Ласку об’яви,

Мир подаруй.

Помстися вже за кривду Твою

Беллоні Твоїх рабів –

Убивць ченців,

Згубників!


Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. Покажчик купюр. – К.: Наукова думка, 2009 р., с. 28 – 32.