Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературна критика / 1888 р. / Прекрасна жидівка: суспільно-психологічний нарис

Прекрасна жидівка: суспільно-психологічний нарис

Іван Франко

Під таким скромним заголовком видав пан В. Фельдман у Варшаві гарно написану і дуже цікаву повість, створену на тлі наших єврейських відносин. Це твір тенденційний, але у благородному значенні цього слова: кількома характерними постатями автор намагається подати сучасний стан і можливий майбутній розвиток єврейської проблеми в Галичині.

Отож, у героїні повісті Кларі Кайле ми бачимо жінку-єврейку, яка, одержавши поверхову польсько-шляхетську шкільну освіту, виривається з-під впливу свого батька, сільського орендаря, у той світ, якого вона не знає, але який видається їй таким блискучим і привабливим, у світ християнський, а власне кажучи, панський, шляхетський світ. Загітована більш гарячим, ніж розумним, руським священиком, вона приймає християнство і проходить довгу і важку школу випробувань, страждань і розчарувань, з якої виносить переконання, що цей крок її зовсім не облагородив, що він для життя їй нічого не дав.

У своїх мандрівках приватної вчительки вона потрапляє врешті в дім єврея, де зустрічається з типами чистого облагородженого єврейства; батько господаря є представником старої, консервативної в ідеальному розумінні слова верстви, сам господар – це тип зреформованого єврея, який, хоча мав добрі задатки, далеко не пішов, відкинув старі традиції, але не виробив нових ідеалів, натомість виставивши раціоналізм і скептицизм. Врешті, брата господині, молодого лікаря знову ж таки показано нам в ідеальному освітленні; це майбутність єврейства, нові ідеали, вироблені на підставі давніх традицій, але одночасно і на підставі сучасної науки та знання і овіяні гарячою вірою, гарячою любов’ю до людей незалежно від віросповідання і релігії. Автор у своїй повісті не обминув і представників інших, неідеальних рис галицького єврейства. Так, ми бачимо там постать фанатичного равина-чудотворця, а в батьках Клари – представників старого єврейства, які живуть традиціями і матеріальними інтересами. Більше того, автор дає нам численні постаті представників галицької шляхти, змальовані не без сатиричного забарвлення.

Композиція повісті відзначається великою простотою і прозорістю, гарним і ясним стилем. Недоліки і прогалини відчуваємо лише там, де автор, малюючи реальні відносини, намагається пристосувати їх до вимог свого тенденційного твору. Так, наприклад, зображення корчми з її внутрішнім життям на самому початку повісті, незважаючи на ряд влучних рис, видається нам з різних поглядів невдалим, неповним і занадто ідеалізованим. Також неточно змальована постать священика-антисеміта і пропагандиста: така постать, як виняток, можлива, але сама повість не розкриває нам з достатньою ясністю її психології. Той самий закид щодо неповноти, недостатнього заглиблення та ідеалізації можна зробити розділам третьої частини, в якій показано дім єврея-землевласника. Ці типи і образи в нашій літературі відносно нові, тож не дивно, що вони викликають відразу велике зацікавлення, але не зовсім його задовольняють.

Я повторюю, що не можу зробити панові Фельдману принципового закиду у зв’язку з цими недоліками, бо в його завдання не входило дати нам реальну картину справжнього становища єврейства в Галичині – цього не дозволяли рамки нарису. Автор дав нам те, що мав намір дати, – картину теперішнього стану єврейської проблеми в нашій країні, починаючи від реакційних течій і закінчуючи найпрогресивнішими. Ось тут можна було б йому закинути деяку відсутність авторської об’єктивності у такому, наприклад, питанні: виводячи на сцену прихильника асиміляції євреїв з цілим арсеналом аргументів, він згадав про інший націоналістичний напрям лише кількома словами. Це годиться для публіциста; художник, що змальовує звичаї і суспільні течії, повинен же і у таких випадках уникати однобічності.

Незважаючи на все це, книжка пана Фельдмана є дуже відрадним явищем і свідчить про неабиякий талант автора. Тому можемо гаряче рекомендувати її читачам.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою під назвою «Piękna żydówka. Szkic społeczno-psychologiczny» в газ. «Kurjer Lwowski», 1888 р., 10 лютого, № 41, с. 5 – 6.

Подається в перекладі за першодруком.

Фельдман Вільгельм (1868 – 1919) – польський літературний критик, драматург, публіцист та історик. Дотримувався соціал-реформістських поглядів.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 170 – 171.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2017 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2332

Модифіковано : 4.09.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.