Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1905 р. / Степан Чарнецький. Гостина театру «Руської бесіди» у Львові

Степан Чарнецький. Гостина театру «Руської бесіди»
у Львові

Іван Франко

До сеї уваги шан[овного] рецензента мушу додати ось що. Кляйстів «Розбитий збанок» зачислила давно вже німецька, французька та англійська критика до перлин німецької драматичної літератури, а про «старість» його фактури свідчить найліпше те, що досить новий письменник, Гергард Гауптман, аж два рази силкувався копіювати її («Biberpelz» і «Die rothe Hahn»). Се до відома д. Чар[нецького] та рецензента «Діла», яким не вадило би крихітку знати історію літератури.

Щодо моєї переробки, то вона зроблена була якраз 20 літ тому назад, 1884 р., на просьбу пок[ійного] Івана Гриневецького. Та йому не довелося виставити сеї комедії, і вона отсе 20 літ щасливо перележала в складі шпаргалів «Руської бесіди». Бачивши свою переробку на сцені, я признаю, що вона не дуже вдачна, занадто тривіалізована.

Але, з другого боку, мушу сказати, що відіграно її попросту погано. Режисерія мов навмисне подобирала до кождої ролі особи, найменше для неї відповідні. З виємком д. Гембицького, всі грали мов на злість, усі кричали, де треба було говорити, а дехто для відміни булькотів таке, чого не можна було розуміти. Пані Осиповичева вищала, актор, що грав Данка, стояв і говорив перед судом, мов у коршмі або на толоці, писар відповідав на питання начальника таким тоном, як погонич промовляє до коней і т. д.

Одним словом, вистава «Розбитого збанка», одинока, яку я бачив протягом отсеї гостини нашого театру у Львові, лишила у мене якнайприкріше враження.


Примітки

Примітка вперше надрукована в журн.: ЛНВ. – 1905. – Т. 29. – Кн. 3. – С. 245, за підп: Ів. Фр. Статтю С. Чарнецького опубліковано: Там само. – С. 238 – 248. С. Чарнецький у рецензії різко критикував театральні виступи трупи «Руської бесіди», що проходили у Львові в січні – лютому 1905 р., зокрема писав:

«“Розбитий збанок” Кляйста, перероблений д-ром Франком для руської сцени, явився твором слабим, без великих сценічних прикмет. Стара фактура самого твору, спосіб ведения акції, не конче дотепне перетрансформування на наші відносини не ворожать “Розбитому збанкові” театральної будучності. До ослаблення враження причинилось і те, що цілість гри не вийшла як слід. Не було в ній того темпу, якого твір вимагає, та не було розумного режисування».

До цього тексту І. Франко й додав свою примітку.

Подається за першодруком.

Чарнецький Степан Миколайович (1881 – 1944) – український поет, критик і театральний діяч, входив до модерністської групи львівських літераторів «Молода Муза».

Кляйстів «Розбитий збанок»… – Мається на увазі комедія «Розбитий дзбан» (1811) німецького письменника Генріха фон Клейста (Кляйста; 1777 – 1811). У Франковій переробці вона 1905 р. йшла на сцені театру «Руська бесіда».

Гауптман Гергард (1862 – 1946) – німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1912). І. Франко присвятив йому статтю «Гергарт Гауптман, його життя і твори» (31, 135 – 153).

Гриневецький Іван Миколайович (1850 – 1889) – український актор і режисер, директор (разом з І. Біберовичем) театру «Руська бесіда» у Львові, де працював у 1874 – 1889 рр.

Гембицький Тит Гаврилович (1842 – 1908) – український актор і режисер та перекладач. Грав у театрах Правобережжя та Галичини. Виступав у театрі товариства «Руська бесіда» (1869 – 1905), був його директором у 1889 – 1900 рр. Автор дослідження «Історія основання і розвою русько-народного театру в Галичині» (1904).

Осиповичева Антоніна (1855 – 1926) – українська артистка. З 1882 р. виступала у театрі товариства «Руська бесіда». І. Франко високо цінував її гру у п’єсах М. Старицького «Не судилось», І. Карпенка-Карого «Хто винен?» та ін.

Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 554 – 555.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 64

Модифіковано : 10.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.