12. Довір’я й недовір’я

Переклад Івана Франка

Дружній тобі чоловік візьме плату й по усній умові;

[З недругом не занедбай списать контракт якнайдокладніший].

Коли смієшся хоч би з братом, най се не буде без свідків!

Зайве довір’я веде так, як і недовір’я, до згуби.

Най тебе жінка не здурить бухастим задом анітрохи,

Що до кімнати твоєї ввійде й почне речі облесні, –

Бо жінці хто довіря, ліпше б злодію міг довіряти.

Як в тебе син одинак, то лишай його сторожем дому;

Певний тоді можеш буть, що ростиме гаразд твій достаток.

А як у старості вмреш і полишиш синів ти декілька,

То може дати Зевес їм усім невимовнеє благо.

Більше синів – більш жури, але й приросту більше буває.

А як у серці своїм ти бажаєш прибутку й багатства,

То, не складаючи рук, роби пильно все діло за ділом.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 367– 368.