19. Осінь

Переклад Івана Франка

А як Оріон уже й сонце станули посеред неба,

І коли може Арктур оглядать ранню зорю рожеву,

В ту пору, Персе мій, ріж і звози виноград ти додому,

Вистав на сонце його десять днів тоді та десять ночей,

Потім у тінь поклади на п’ять день, а на шостий веселий

Бакха той дар набивай у бочки. А як потім Плеяди,

З ними ж Гіяди й Оріон почнуть вниз хилиться на небі,

Мусиш подумати знов про осінню сівбу саме впору.

Так ось упораєш ти за весь рік хліборобськеє діло.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 374 – 375.