23. Товариство

Переклад Івана Франка

Пильно заховуй богів несмертельних святі заповіти!

Друга ніколи не важ нарівні з рідним братом; та якби

Трафивсь тобі такий друг, не зневаж його перший ніколи!

І не бреши залюбки язику! А коли він до тебе

Перший озветься чим злим або зло яке зробить,

Не пробачай, а зроби, щоб спокутував він те удвоє.

А як тоді він до тебе в любві знов привернеться й схоче

Жити в дружбі, то прийми! Не годиться все другів міняти,

Та не давай своє серце яким блахманом одурити ніколи!

Надто гостинних минай, та минай також і негостинних

І тих, що в спілці зі злими жиють і клевечуть на добрих.

Не доганяй нещасливою бідністю мужеві в ганьбу

Жадному, ані в докір, бо її боги вічні зсилають.

Скарб між людьми найцінніший – язик, коли не надужитий;

Всім до вподоби бува, коли вміру його уживати;

Та коли скажеш щось зле, швидко сам щось ще гірше почуєш.

І не цурайся піти часом на многолюдну забаву;

Спільна забава збільшае приємність, а вменшує кошти,

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 377 – 378.