Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Переклади / 1914 р. / Жаби

Жаби

Арістофан

Переклад Івана Франка

Діоніс зі своїм слугою Ксантієм мандрує до Ада. Сам іде пішки, а Ксантій їде на ослі, держачи на лівім плечі важкий подорожній клунок на костурі. Діоніс одягнений, на подобу Геракла, в львину шкуру, несе в руці тяжку булаву, аби задавати страху стрічним.

Ксантій

Чи маю, пане, підпустити жарт

Який із тих звичайних, що від них

Сміються глядачі в театрі?

Діоніс

На Зевеса,

Вали, що хочеш, лиш не те «Ой-ой,

Я втомлений!» – бо се вже надоїло.

Ксантій

А може, інший міський жарт який?

Діоніс

Лиш не такий: «Ой-ой, мене притисло!»

Ксантій

Так що ж? Що можу я сказать іще

Таке смішне?

Діоніс

Відважся, на Зевеса!

Лиш того не кажи…

Ксантій

Чого такого?

Діоніс

Ще кинеш геть клунок від перевтоми.

Ксантій

З того, що, на собі двигаючи

Такий тягар, я не жбурну його,

Коли хтось інший не візьме від мене?

Діоніс

Ні, не кажи сього, благаю! На таке

Хіба лиш плюнути.

Ксантій

То чом же мушу я

Нести такий тягар, хоч не робитиму

Нічого вам такого, як звичайно

Робив вам Фрініх? Адже й Лікіс теж

Переміняв важку одежу ту,

Яку раз в раз в комедіях носив.

Діоніс

Лиш сього не чини тепер! Бо я,

В театрі бачачи такі дурниці,

Усякий раз старіюся о рік.

Ксантій

О тричі нещасливе те моє

Карчило, що так гнеться під вагою,

Смішного ж я нічого сказать не можу!

Діоніс

А чи ж не ганьба се та повне зледащіння,

Що я, сам Діоніс, Стамнія син,

Сам пішки йду й труджуся, а сього

Везу, аби не бідував, тягаря не двигав?

Ксантій

Хіба ж не двигаю?

Діоніс

Як двигаєш,

Коли ось їдеш?

Ксантій

Іду, та несу.

Діоніс

Яким же робом?

Ксантій

Та самим тяженьким.

Діоніс

А чи ж тягар, що ти на собі маєш,

Не двигає осел?

Ксантій

Ні, на Зевеса,

То я його на собі маю й двигаю.

Діоніс

Та як же двигаєш, коли осел

Несе тебе?

Ксантій

Не знаю. Та отсе

Плече мене вже дуже наболіло.

Діоніс

Коли осел тобі тут не підмога,

Бери й осла на плечі та неси!

Ксантій

Ой я нещасний! Чом же в морській битві

Не брав я участі? Тоді б тебе

Я був заставив плакати гіренько.

Діоніс

Злізай, драбуго! Ось уже ми близько

До тих дверей прийшли, що нам у них

Насамперед потрібно завернути.

3 січня 1914


Примітки

Зберігся лише уривок перекладу. Друкується вперше за автографом № 592, с. 1 – 2. Уривок починається ремаркою: «їздець на ослі убігає… (непрочитане слово), сурма!» і уривається на 36 – 37-му віршах. Переклад записано на звороті аркушів рукопису іншого твору – «Легенда про ліву руку».

«Жаби» – одна з пізніших комедій Арістофана, виставлена на сцені афінського театру 405 р. до н. е., має літературно-полемічний характер, оскільки в ній зіставляється творчість Есхіла та Евріпіда і надається перевага творчості першого.

Фрініх – афінський драматург-трагік (близько 511 – 476 рр. до н. е.), твори якого не збереглися. Відомо, що він виставляв трагедії «Фінікіянки» і «Здобуття Мілета».

Лікіс, чи Лікій – автор комедій, відомий тепер лише зі згадки в творчості Арістофана.

…Що я, сам Діоніс, Стамнія син… – Відомо, що бог – покровитель театральних видовищ Діоніс, вважався сином Зевса і Семели, але Арістофан, щоб досягти комічного ефекту, називає його сином Глека (грецьке «стамніон» – глечик для вина).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 524 – 526.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 35

Модифіковано : 30.05.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.