Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Переклади / 1915 р. / Історія давнього Риму / Із жартів цісаря Августа

Історія давнього Риму

Із жартів цісаря Августа

Макробій

Переклад Івана Франка

1. Деградований капітан

Один їздець, іскинений з капітанства свого,

Просив за те у цісаря датку немалого.

«Не для зиску свого прошу, для твоєї слави.

Признав цісар гідним дару, я й уряд зіставив».

На те цісар – пізнав зараз натуру овечу:

«Говори так усім сміло, я не заперечу».

2. Панич Геренній

Раз панича Гереннія спіткало те лихо:

Прогнав цісар із табору, бо не сидів тихо.

А той у плач: «Як же мені вертати додому?

І що скажу, перекажу татуневі мому?»

Мовив Август: «Та тим би ти найменше журився!

Не подобавсь мені цісар, то я й віддалився».

3. Іродова різня дітей

Коли почув, що в Сірії Ірод, цар Юдеї,

Чи для примхи, чи зі злоби, чи теж для ідеї

Дітей усіх аж до двох літ велів погубити

І власного свого сина при тім не щадити,

Сказав: «Біда краю з таким господином!

Волів би буть поросятем, аніж його сином».

4. Викапаний цісар

Прийшов у Рим молодець, гарний та засібний,

Око в око до цісаря Августа подібний.

Усі очі зверталися глядіти на нього;

Закортіло його бачить цісаря й самого.

Довго цісар задивлявся на риси любимі.

«Скажи, хлопче, твоя мата була коли в Римі?»

«Ні, не була, – хлопець каже, – навіть і у свято».

Потім додав, мов знехотя: «Часто бував тато».

5. Ветеран із битви під Акціум

Один старий ветеран, що йому грозила

У назначенім процесі розправа немила,

До цісаря приступив на прилюдній яві

Й просить, аби йому цісар поміг при розправі.

Цісар навіть не питав, хто се й звідки дата,

Але зараз надіслав йому адвоката.

Розкричався ветеран, а глас мав великий, –

Аж до цісаря самого дійшли його крики.

«Я, цісарю, під Акціум, де тобі грозила,

Може, й смерть, і презавзята ворожая сила,

Не шукав собі заступця, стояв за тобою, –

Як ти трохи лиш хитнувся, я скочив до бою».

Рум’янцем облився цісар, на лице заслону

Запустив і ветерана сам взяв в оборону.

6. Цісар і малий гречин-поет

Коли цісар з Палація зіходив до храму,

Стояв внизу малий гречин, якусь епіграму

Або віршу похвальную вручив йому мовча

Й пішов далі, – бач, натура дика, хоч не вовча.

Се сталося раз і другий, третій і четвертий;

Не міг цісар гречинові дороги заперти,

Ані в його грецьких віршах знайти щось такого,

Щоб його під суд віддати чи закпити з нього.

Але взявся він на спосіб, хоч Августа гідний,

Та для цісаря не зовсім, може, відповідний:

Коли гречин з своїм віршем проти нього суне,

Свій вірш дає йому цісар через служку туне.

Гречин вголос вірш читає, хвалить, величає,

А на послусі прилюднім перед трон ступає,

Запхав руку у кишеню, витягає жменю

Дрібних монет – п’ять динарів знайшов по зчисленню.

«Нехай тобі доля щастить, власте моя мила!

На тобі те, чим фортуна мене наділила.

За твій віршик прехороший дав би щось цінніше,

Але бачать усі боги, що не маю більше».

Сміхом вибухли веселим всі присутні нараз.

Але цісар касієра велів кликать зараз;

Стрепенулась щедра жилка в великому серці:

«Відчисли сьому поету сто тисяч сестерцій!»

Macrobius Saturnalia, lib. II, розд. 4, ст. 144 – 150. Написано д[ня] 13 – 16 жовтня 1915 р.


Примітки

Автограф № 430, с. 369 – 373.

Акцій (Акціум) – мис на узбережжі Західної Греції, біля берегів якого 2 вересня 31 р. до н. е. війська Августа у морській битві перемогли Антонія.

Палацій (Палатин) – один з семи горбів, на яких було збудовано Стародавній Рим; центральна частина міста.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 106 – 108.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2017 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 96

Модифіковано : 20.04.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.