Римська цензура

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Воєнна карність та вояцька дисципліна

Була могутня та незламная драбина,

Що римську власть по світі розширила

І славою побід безчисленних окрила.

Та в парі з нею йшла теж строга, та тиранська,

Та непідкупная цензура горожанська,

Той охоронний вал моральності та мира,

Честі й здержливості від зла сторожа щира.

І коли вояки та римські генерали

Власть Риму по краях кріпили й розширяли,

Цензори гордії в покоях нешироких

Слідили поступки граждан поодиноких.

Діяльність їх була не менш важка й реальна,

Як не одна гучна побіда генеральна;

Не один цвіт буйний вона викоренила,

Кар’єру не одну змінила чи спинила.

«Що нам поможе, – так, мабуть, ті міркували,

Що в Римі той уряд уперве заснували, –

Як буде військо в нас хоч би й найхоробріше,

Внутрі ж життя піде все гірше та підліше?

Здобудемо міста, покоримо народи,

З престолів королів для власної вигоди

Зіпхнемо, сумежні краї підіб’ємо

І волості свої в безмір розширимо,

Та їх посідання тривке для нас не буде

Й пожаданого нам не принесе хісна,

Як форум й курію чтить перестануть люде,

Про римську чесноту відродний внук забуде,

Внутрі ж лиш безсором, розпуста, верх облуди

Розпаношиться й гниль все зопсує до дна!»

Ті міркування всі історія справдила,

Цензура ж, хоч яка розумна та грізна,

Від зопсуття Рим не освободила,

І збулася на нім судьба його страшна,

А невеличка духовная сила,

Що риби чи хреста собі знак улюбила,

Ту римську гниль змела, хоробрість побідила,

Нове гніздо в старім леговищі зробила.

Написано д[ня] 4 лютого 1916 р., до рядка 37 на основі Валерія Максіма (кн. II, розд. IX, вступ).

Примітки

Автограф № 430, с. 427.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 432 – 433.