Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Поза збірками / 1882 р. / «Нема, нема вже владаря грізного…»

«Нема, нема вже владаря грізного…»

Іван Франко

Нема, нема вже владаря грізного,

нема помічника в тяжкій потребі,

нема того, що світ створив з нічого, –

бога на небі!

Погас вже незгорющий корч терновий,

зламався жезл, що бездну морську махом

ділив, і всепотужний трон Єгови

розпався прахом.

Розвіялась небес його пишнота,

і зорі вже не перли в його шаті,

і сонце вже не лампа щирозлота

в його палаті.

Земля вже тож не ніг його підніжжє,

і громи не його грізні післанці,

не він щодня ллє дивне, вічно свіже

сяєво вранці.

І чоловік вже не ліп’янка з глини,

котру його лиш дух держав при жизни,

затрута зроду краплею трутизни

з батька провини.

Не знав він щастя в раю первозданнім,

не кушав плоду з дерева живого

ані згрішив заказаним пізнанням

доброго й злого.

І не зступав його спасать від смерти

месія, божий син у людськім тілі,

не бог вмирав, на древі розпростертий

за речі смілі.

Все те лиш сон був, помилка кровава,

твір недоумства твого, чоловіче!

Прокинься! Вже зоря встає яскрава,

вже ніч утіче!

Прокинься! Час на власні ноги стати

і бачити себе самим собою,

час свою велич і слабість пізнати

ясно, в спокою.

Пізнай, що досі сам творив ти бога

і за свій твір лив кров, приймав тортури,

і пеклом був твій земний біль-тривога,

стоси і мури.

Пізнай, що й рай лиш в сій можливий жизни,

що, сли го тут не насадиш, в могилі

ждать дарма, – для життя бо серед гнилі

нема отчизни.

Пізнай, що ніт тобі над тебе власти!

Пізнай, що в тобі лиш твоя надія!

Знай, що лиш сам себе ти можеш спасти,

ти – твій месія.

Глянь, зеленіє чудно жизні древо,

для всіх уже знання достигли плоди.

Встань, людськості, природи королево!

День, день надходить!

Із раю, насадженого тобою,

не прожене тебе ніхто з неславов:

ні ангел із шаблюков огняною,

ніг бог, ні дявол.

31/XII 1882


Примітки

Вперше надруковано М. Возняком у кн.: «Іван Франко», 1926, с. 245 – 246.

Збереглися два автографи – ранній (ф. 3, № 192, с. 33, зв., 34, зв.) та пізніший (ф. 3, № 226, с. 10 – 11). Ранній автограф неповний (відсутні три строфи), має розходження порівняно з автографом № 226. Для порівняння наводимо передостанню строфу раннього автографа:

Глянь, зеленіє жизні чудне древо,

Для всіх уже знання достигли плоди.

Встань, людськості, природи королево!

Встань, день надходить!

Подається за автографом (ф. 3, № 226).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 335 – 337.

Стежки

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2017 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 245

Модифіковано : 14.06.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.