8. «Немає друга понад мудрість…»

Іван Франко

Немає друга понад мудрість,

Ні ворога над глупоту,

Так, як нема любові в світі

Над матірню любов святу.

Не ділиш мудрості з братами,

Її злодії не вкрадуть,

Її не згубиш по дорозі,

Вона є вільна серед пут.

Вона магнет посеред моря,

Найвищий скарб, безцінний дар,

Огнище тепле в студінь горя,

Холодна тінь під страстей сквар.

Без неї все життя пустиня,

Так, як пустий без друга шлях,

І як твій дім пустий без сина,

І як пустий дурного страх.

Вперше надруковано у кн. «Мій Ізмарагд», с. 26 – 28. У збірці «Давне й нове» вірш «Немає друга понад мудрість…» має зміни.

Четвертий рядок другої строфи читається так:

Вона свобідна серед пут.

Четвертий рядок третьої строфи має такий вигляд:

Холодна тінь у страстей сквар.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 192 – 193.

Лист на сайт