7. «Іде Пазюк від ворожки…»

Іван Франко

Іде Пазюк від ворожки

Та йдучи міркує:

«Виразнісінько на кума

Ворожка віщує.

За три межі! Кум від мене

За чотири межі!

По якій я його знаю

Відмінній одежі?

Не в постоли, а в личаки

Обуває ноги

І на гуні не зелені,

А чорні вилоги.

Чорний вус. – Рудий у кума.

Гм! Не вір рудому!

Сірі очі – дійсна правда!

Коб швидше додому!

А божився, дав на боже!..

Плакав наостатку!

А сам ніж мав і мене хтів

Пхнути під лопатку!

Почекай же!.. Де та в біса

Грушка при причілку?

В мене є верба. Все одно,

Заглянемо в щілку».

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 120 – 135.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 249 – 250.