8. Антошкові П. (Азъ Покой)

Іван Франко

Аще и языкы аггельскими глаголю, любве же не имамь, кая ми єсть польза?

Діалект чи самостійна мова?

Найпустіше в світі се питання.

Міліонам треба сього слова,

І гріхом усяке тут хитання.

Міліонам треба світла, волі,

Треба вміти, як їх добиваться,

Поки стогнуть кволі, мерзнуть голі –

Нам в Параски ласки дожидаться?

Як твій брат із голоду вмирає,

А його ти накормити вступиш,

То чи ждеш, аж срібну ложку купиш,

Чи береш букову, що він має?

Як твоя у річці тоне мати

І кричить: «Рятуй мене, Антошку!» –

Будеш ти на гарний човен ждати

Чи їй кинеш першу-ліпшу дошку?

Зви се діалектом, зви жаргоном

Тую дошку, ту букову ложку,

А вона лунає відгомоном

В міліонах серць живих, Антошку!

Хай та мова вбога в славнім роді,

Хай московська, польська, чеська краща –

Поки служить Матері в пригоді,

То вона культурі не пропаща.

Хоч в сусіда там пиха багацька

У порфирі сяє та атласі –

На чуже багатство ми не ласі,

Ласа лиш твоя душа жебрацька.

Бідні ми, як коні на припоні,

Збагатить нас труд на рідній ниві:

В діалекті чи хоч би в жаргоні

Будемо багаті і щасливі.

Діалект, а ми його надишем

Міццю духу і огнем любови

І нестертий слід його запишем

Самостійно між культурні мови.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1902, кн. 12, с. 179, під заголовком «Аще і языки аггельскими глаголю, а любви не имамѣ, кая ми єсть польза?» і датою «15.XI 1902».

Антошко П. – Петрушевич Антоній Степанович (1821 – 1913), український історик, філолог та етнограф, автор праць з історії Західної України та з історії церкви.

Дивись його статтю в «Галичанині», 1902, ч. 222, п[ід] з[аголовком] «Тщетная работа сепаратистов». – Прим. І. Ф.

«Галичанин» – львівська щоденна суспільно-політична газета «москвофільського» напряму Виходила у Львові в 1893 – 1914 рр.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 155 – 156.