Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

21.12.1884 р. До Адама Вісліцького

Львів Lwów, ul. Lindego, nr. 3 D[nia] 21 grudnia 1884

Szanowny Panie!

Daruj, że ośmielam się utrudzać cię, Sz[anowny] Panie, następującym zapytaniem. Czy w wychodzących obok «Przeglądu Tygodniowego» wydawnictwach, osobliwie w wydawnictwie tanich powieści (gdzie wyszedł Zoli «Magazyn nowości», Duadeta «Safo» i t. р.), nie mogłyby być pomieszczone tłumaczenia niektórych powieści braci Goncourt, obok Zoli, Duadeta i Flauberta najznakomitszych reprezentantów naturalistycznego kierunku we Francji. Jest tu jedna panienka władająca bardzo dobrze językiem francuskim (gdyż wyrosła w Paryżu), a równie dobrze władająca językiem polskim, a która chciałaby pracą literacką wywalczyć sobie stanowisko choć trochę znośniejsze od tego, w jakim znajduje się obecnie. Jako próbkę jej stylu i zdolności spodziewam się niezadługo przesłać Sz[anownemu] Panu jej streszczenia naukowe do «Dodatku Miesięcznego», – obecnie zaś prosiłbym jedynie o odpowiedź na to pytanie, czy powieści braci Goncourt (dotychczas, o ile wiem, zupełnie nieznane w polskiej literaturze, a ze wszech miar godne poznania) mogłyby w Pańskim wydawnictwie być umieszczone i czy mogę wyż. wspomnianą Panią zaprząc do pracy?

Zostaję z prawdziwym uszanowaniem Szanownego Pana powolnym sługą.

Iwan Franko.

Lwów, ul. Lindego, nr. 3 D[nia] 21 grudnia 1884

Шановний пане!

Даруйте, що я насмілююся турбувати Вас таким запитанням. Чи у виданнях, що виходять разом з «Przegląd Tygodniowy», особливо у виданнях дешевих повістей (де вийшли «Магазин новин» Золя, «Сафо» Доде і т. п.), не могли б бути вміщені переклади деяких повістей братів Гонкурів, які поряд з Золя, Доде і Флобером є найвидатнішими представниками натуралістичного напряму у Франції? Є тут одна дівчина, що дуже добре володіє французькою мовою (тому що виросла у Парижі) і так само добре володіє польською мовою і котра хотіла б літературною працею здобути собі становище, хоч трохи краще від того, в якому вона перебуває зараз. Як пробу її стилю і здібностей сподіваюся невдовзі прислати Вам її наукові реферати до «Dodatku Miesięcznego», тепер я просив би лиш про одне – відповісти на питання, чи повісті братів Гонкурів (до цього часу, наскільки я знаю, вони взагалі не були відомі у польській літературі, а безумовно варті ознайомлення) могли б бути вміщені у Вашому виданні і чи можу я вище згадану пані залучити до праці?

Залишаюся з щирою пошаною, Ваш покірний слуга.

Іван Франко.

Львів, вул. Лінде, № 3, 21 грудня 1884 р.


Примітки

Вперше надруковано: журн. «Slavia orientalis», 1958, № 1, с. 128. Автограф зберігається у відділі рукописів Варшавської публічної бібліотеки (ф. 80).

Подається за першодруком.

Є тут одна дівчина… котра б хотіла літературною працею вибороти собі становище… – Можливо, мопа йде про Марію Карнецьку, яка жила в селі Вікні, певно, на становищі гувернантки, і багато допомагала І. Франкові в праці над архівом І. Федоровича. Про неї згадується в автобіографії І. Франка, писаній 1909 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 508 – 509.