Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія літератури / 1890 р. / Слов’янський гурток

Слов’янський гурток

Іван Франко

В середу увечері відбулося засідання слов’янського гуртка, на якому акад. Колесса прочитав першу частину своєї праці про вплив Міцкевича на Шевченка. Доповідач почав свій виступ переліком бібліографії перекладів Міцкевича українською мовою, потім, зупинившись коротко на долі Шевченка, подав загальновідомі свідчення про знайомства Шевченка, його обізнаність з польською мовою і літературою, особливо з творами Міцкевича. Відомостей, як і взагалі свідчень щодо поетичної творчості Шевченка, маємо дуже мало, але й ті, що є, не відзначаються достатньою точністю. При оцінці впливів, яких зазнавав Шевченко, вбачається намагання віднайти переважно зовнішні ознаки творів, подібності у стилі, виразах, концепціях та провідних ідеях. На цей шлях збився доповідач, не визначивши собі виразно, що ж слід розуміти під «впливом», не вияснивши загальних психологічних основ поетичної творчості.

З надзвичайною скрупульозністю він зіставив подібні уривки в баладах Шевченка «» і Міцкевича «Втеча», Шевченка «» і Міцкевича «Рибка» і перейшов нарешті до розгляду поеми «», приділивши багато уваги полеміці з працею І. Франка про цей твір. Колесса не бачить впливу на цю поему «Дзядів» Міцкевича, особливо ж «Імпровізації», проте вбачає подібність між «Перебендею» і «Дударем» Міцкевича.

Доповідь Колесси викликала довгу і надзвичайно жваву дискусію, у якій взяли участь Мостович (у тривалій промові він висловив свій особистий погляд на поему «Перебендя», вбачаючи в ній такі речі, про які й самому Шевченкові тоді навіть не снилося), Копач, Сеницький, Крцек, Маркевич, Гужицький і неодноразово також сам доповідач. Дискусія тривала до десятої години.

Підсумовуючи обговорення, проф. д-р Калина підкреслив вартість цієї праці, яка, на його думку, є найкращою, найсумлінніше і найбільш науково виконаною порівняно з тими, що досі були прочитані в гуртку; поряд з цим він з властивим йому тактом вказав на її недоліки, тобто на надмірний пієтизм і неувагу до скерування основних ідей, вплив яких тут є вирішальним. Далі він підкреслив, що цей новий поворот у працях з історії літератури, відшукування різних впливів має в собі багато позитивного, проте не варто ці впливи перебільшувати за рахунок недооцінки самобутньої творчості поета, а треба завжди уважно виявляти різницю між тим, що поет взяв від інших, і тим, що з цього стороннього матеріалу створив, які власні елементи в нього вклав. Д-р Калина також переконаний, що на поетичну творчість Шевченка впливала, між іншим, і польська література і що ці впливи були незрівняно глибші, ніж ті кілька паралелей, які навів доповідач; проте, як би там не було, доповідь заслуговує схвалення, оскільки виявлення цих близьких місць у творчості обох поетів має спричинитися до глибшого пізнання того спільного грунту, на якому виростала поезія цих найвизначніших представників духу двох споріднених народів.

У середу на засіданні слов’янського гуртка акад. Колесса читав продовження своєї праці про вплив Міцкевича на Шевченка. Цього разу він розглянув кілька історико-патріотичних творів Шевченка, а потім значну увагу приділив поемі «», підкреслив впливи на його концепцію поем Міцкевича «Дзяди» і «Вступ». Ця частина праці Колесси викликала загальне схвалення як з боку колег, які виступали в дискусії, так і з уст д-ра Калини, який відзначив сумлінність і суто науковий метод опрацювання матеріалу, зазначивши цілком об’єктивну, наукову позицію як необхідну умову при висвітленні таких питань, як національні симпатії чи антипатії.

12 лютого слов’янський гурток провів п’яте засідання, на якому акад. Колесса прочитав третю і останню частину свого дослідження про вплив Міцкевича на Шевченка. У цій частині він уперше грунтовно проаналізував поему Шевченка «», зіставляючи її з двома іншими поезіями Шевченка – «» і «». Вказавши на ідею поеми і містицизм, яким вона дуже виразно позначена, він зіставив п також з другою і третьою частинами «Дзядів». Якщо в якому-небудь з творів Шевченка тільки відчутний вплив Міцкевича, то в поемі «Великий льох» він відіграв найбільшу роль, і це стверджують численні ремінісценції з «Дзядів», скрупульозно зібрані автором. Колесса закінчив свою доповідь коротким викладом змісту висновків свого дослідження, з якими присутні солідаризувалися майже без дискусії, з повагою висловлюючись про його роботу.

Наступне засідання гуртка відбудеться в середу, 19 ц[ього] м[ісяця], як і завше, в XV залі університету. Акад. Маркевич прочитає другу частину своєї праці «Відношення Польщі до Росії за Богдана Хмельницького». Початок о 7 год. вечора.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою у газ. «Kurjer Lwowski», 1890, № 31, 31 січня, с. 2 – 3; № 41, 10 лютого, с. 2; № 47, 16 лютого, с. 4, під заголовком «Kółko słowiańskie», за підписом у першій подачі Iw. Fr., в наступних двох – без підпису.

Подається за першодруком в українському перекладі.

Колесса Олександр Михайлович (1867 – 1945) – український мовознавець, літературознавець, фольклорист i поет. Робота, про яку йдеться в статті І. Франка, під назвою «Шевченко і Міцкевич. Про значення впливу Міцкевича в розвої поетичної творчості та в генезі поодиноких поем Шевченка», опублікована в ЗНТШ, т. 4, 1894, с. 36 – 152.

…приділивши багато уваги полеміці з працею І. Франка про цей твір. – Йдеться про працю І. Франка «Переднє слово (до «Перебенді» Т. Г. Шевченка)», надруковану у виданні поеми 1889 р. в серії «Літературно-наукової бібліотеки».

Копач Іван Симонович (1870 – 1952) – український педагог і критик.

Калина Антоній (1846 – 1908) – польський славіст, лінгвіст і етнограф, завідував кафедрою слов’янської філології у Львівському університеті.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 28, с. 53 – 55.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1351

Модифіковано : 20.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.