Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1878 р. / [Нестор був тяжко ранений]

[Нестор був тяжко ранений]

Іван Франко

Нестор був тяжко ранений. Удар обуха трафив його в голову і запевно розлупав кість черепа, хоть наверху не було видати ніякої рани. Лиш грубі посинілі жили на чолі, напружені, мов вірьовки, та сильно затиснені зуби зомлілого свідчили о страшних болях нещасливого. Помимо того, що ся не рушав і лежав зовсім мов мертвий, шандарі веліли йому зв’язати руки і ноги і так забезпеченого завити в килимок і занести до вагона залізниці, де ждав на нього околот соломи і тверда селянська подушка, надягнена пір’ям не дертим, а січеним на ковбиці. Бідолаху положили на підлозі вагона, шандарі з набитими гверами посідали коло нього, – паровик засвистів і з гуркотом, зиком і свистом рушив паровик наперед у темну ніч, блимаючи серед пітьми спереду парою величезних червоних очей, що лиш невиразно освічували його чорне почварне чоло.

Всі голоси всередині і навкруги заглушило безупинне, томляче грохотання величезної машини. Вітер свистить мимо неї, – тут пітьма ніби ще дужче зчорніє, – значить ліс перемигнув, – тут щось заблисне, мов чорне скло рухливе, – а гуркіт ще дужчий, як уперед, дає знати, що міст під ними. Гурра, гурра, гурра! Далі через безодню пітьми, по твердих залізних шинах, – далі, навпростець понад ріки і пропасті, через болота і гори, мимо сіл і міст! Далі, наздогін вітрам по широкім просторі, ти, потужна машино! Нічо тебе не спинить, нічо тобі не стане на заваді. Ти – людський розум, той всемогущий пан матерії, – ти його наймиліша, найсильніша дитина, – тобою він простір завоює! А як ти не можеш гнати по м’якій ріні та мураві, а потребуєш залізної дороги для своїх стіп, так і він поти сильний і певний, поки не збочить із віковічних залізних прав природи!

Довго тривала їзда. В вагоні, де находився Нестор і шандарі, не чути було людського слова. Лиш вікна дренчали і ланці та всіляке залізо під сподом брязкотіло щораз дужче, частіше, майже оглушаюче.


Примітки

Вперше надруковано у виданні: Літературна спадщина. Т. 1. Іван Франко. К., Вид-во АН УРСР, 1956, с. 49.

Автограф – ф. 3, № 216. Це початок чи фрагмент незакінченого твору, без заголовка.

Датується орієнтовно 1878 р.

Подається за автографом.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 16, с. 471 – 472.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 936

Модифіковано : 6.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.