Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1879 р. / Переднє слово від видавництва «Дрібної бібліотеки»

Переднє слово від видавництва «Дрібної бібліотеки»

Іван Франко

до книги: Добролюбов Николай Андрійович
Значення авторитету в вихованні.
Переклав з російської Євг[еній] Олесницький

Приступаючи саме рік тому до видавання «Дрібної бібліотеки», ми мали на думці подати в ній поволі, окрім повістей видатно реального напрямку, окрім взірців новішої поезії з соціальною, научною та політичною підкладкою, переважно ряд статей наукових, де би в приступний спосіб діткнені, а то й систематично оброблені були всі головні відділи сучасного людського знання.

Ми задумали видавати «Дрібну бібліотеку», т. є. її наукову часть так, щоб з часом статті, в ній видані, могли зложити більше або менше повну енциклопедію позитивного знання, розказану словами самих же його найважніших двигателів. Правда, спосіб і розмір нашого видавництва не дозволяв нам взятись за діло систематично, – статті мусять друкуватися всуміш, але здаєсь нам, що все ж таки і в тім першім невеличкім кроці, який ми зробили досі, вспіли ми бодай діткнути головніших галузей знання, – і то ткнули саме таких їх частей, котрих пізнання серед нашої молодіжі найбільше пожадане, так, наукам природничим посвятили ми 3 книжки, подавши в розправці Геккеля (III), основний нарис теорії Дарвіна в її історичнім зв’язку з поступом мислі людської і з її головними доказами; представивши в розвідці Писарєва о пчолах (VI) взірець розправи зоологічної, де при тім сюжет служить неначе канвою, на котрій розводяться далекосяглі питання політичні та соціальні; подавши вкінці в розправці Гекслі про білковину (IX) взірець популярного оброблення одної частки біології. Науці економічній присвятили ми сього року лиш одну книжечку (VII) ; та й то ся книжечка займається розбором критичним тільки одного спеціального питання з сієї огромної і безмірно для нас важної науки, т. є. власності грунтової.

Але надіємся, що слідуючого року ми надолужимо те, кладучи найбільшу вагу іменно на праці по економії, не залишуючи при тім, розуміється, природничих і других наук. Ми переконані, що науку економії у нас треба зачати, скажем просто, від азбуки, і для того постараємся в якнайкоротшім часі почати, попри книжечку Лавле також видавництво систематичного підручника економії суспільної, котрий би міг бодай в головних нарисах познакомити нашу молодіж і всю читаючу громаду з цілістю сієї науки.

В отсесій, 10-й книжечці, ми хочемо подати читателям розбір одного дуже важного питання з педагогії, т. є. науки о вихованні. Стаття, котрою ми починаємо ряд розправ педагогічних в нашім видавництві, написана була літ тому звиш 20, але не стратила і досі своєї научної вартості ані своєї переконуючої сили. Про автора її ми згадували в передмові до «Пчіл». Ближчих даних про його життя і діяльність тепер подати не можемо, але надіємся зробити се пізніше.

Чи потребуємо пояснювати нашим читателям, що се таке «авторитет»? Слово се мож виразити по-нашому «беззглядний послух», тільки що це означення здаєсь нам затісне. Се радше піддання себе – добровільне чи ні – під якусь вищу силу, котрій ми не то що не смієм спротивитись, ні – на котру навіть глянути не смієм тверезим, критичним оком. Все, що в’яже чоловіка, що путає його свобідну волю і природні, здорові наклінності, стараєсь бути авторитетом для нього. Ось як описує данський критик Georg Брандес в своїм перегляді реакції французької в двадцятих роках нашого століття пагубне вліяння авторитету на всі боки людського життя единичного і державного:

«Принцип авторитету в державі робить те, що право уступає силі, котра оголошуєсь силою Божою, царством з Божої ласки. В суспільності він витискає братерство, а вводить натомість напівпатріархальну, напівтиранську власть вітця; засада рівності уступає засаді підлежності. В моралі він нищить внутрішнє право, совість, а опирається на буллах і соборах. Релігію він означує не як віру, але як зв’язок, як «політичні пута», як прозвали її двигателі революції. Він налягає на нерозривність подружжя так само, як і на нерозривність держави. Він вчить, що бесіду одержав чоловік просто від Бога, і вбиває через те в самім зароді язикознавство, щоб на його трупі насипати теологічну могилу. Він робить неможливим всяке знання, даючи науковим вислідам за провідника якнайбільший внішній авторитет. Він затроює виростаюче покоління, віддаючи його виховання в руки банді євнухів, сліпо послушних наказам генерала єзуїтів» [Гляди: «Die Hauptströmungen der Literatur des neuzehnten Jahrhunderts. Vorlesungen gehalten an der Kopenhagener Universität von G. Brandes, Übersetzt und eingeleitet von Adolph Strodtmann. II. Band Die Reaction in Frankreich». Стор. 123. – [Іван Франко].].


Примітки

Вперше надруковано у серії: Дрібна бібліотека, вип. 10, с. 3 – 6, за підп. І. Ф. Подається за першодруком.

Добролюбов Микола Олександрович (1836 – 1861) – російський літературний критик, публіцист, письменник, громадсько-культурний діяч, Один з керівників журналу «Современник» (з 1857 р.).

Олесницький Євген Григорович (1860 – 1917) – галицький громадсько-політичний діяч, правник.

Геккель Ернест (1834 – 1919) – німецький природознавець, послідовник Ч. Дарвіна, професор кафедри зоології Єнського університету (1862 – 1909). У «Дрібній бібліотеці» в перекладі І. Франка опубліковано працю: Геккель Е. Відки і як взялися люди на землі, – Львів, 1879 [ Дрібна бібліотека, III]. Дане видання спочатку конфіскували, а згодом повернули видавцям.

… основний нарис теорії Дарвіна… – Йдеться про еволюційне вчення англійського природодослідника Чарлза-Роберта Дарвіна (1809 – 1882), викладене у працях «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження обраних порід у боротьбі за життя» (1859) та «Походження людини і статевий добір» (1871).

…в розвідці Писарєва о пчолах… – Йдеться про видання: Писарєв Д. Пчоли / Переклад В. Полянського. – Львів, 1879 (Дрібна бібліотека, VI).

Писарєв Дмитро Іванович (1840 – 1868) – російський публіцист та літературний критик, співпрацював з журналами «Русское слово», «Дело», «Отечественные записки».

… в розправці Гекслі про білковину (IX)… – Йдеться про видання: Гекслі Томас Генрі. Білковина / Переклад Івана Франка. – Львів, 1879 [Дрібна бібліотека, IX].

Гекслі Томас-Генрі (1825 – 1895) – англійський біолог, представник природничо-наукового матеріалізму, один з перших популяризаторів дарвінізму.

… лиш одну книжечку (VII)… – Йдеться про видання: Лавле Е. Власність грунтова і її історія / Переклад Івана Франка. – Львів, 1879 [Дрібна бібліотека, VII].

Лавле (Лавльє, Лавальє, Лавеле) Еміль-Луї-Віктор де (1822 – 1892) – бельгійський економіст, історик, публіцист.

… попри книжечку Лавле… – Йдеться про видання: Лавле Е. Сільська община в Росії / Переклад І. Франка. – Львів, 1879 [Дрібна бібліотека, XIII].

… про автора її ми згадували в передмові до «Пчіл»… – Йдеться про передмову І. Франка до видання: Писарев Д. Пчоли / Переклад В. Полянського. – Львів, 1879 [Дрібна бібліотека, VI].

Брандес Георг (Юрій) (1842 – 1927) – данський критик та історик літератури, автор праці «Найголовніші течії в європейській літературі XIX ст.» (1872 – 1890), досліджень творчості видатних діячів світової літератури і культури, серед них і Е. Золя.

…реакції французької в двадцятих роках нашого століття… – Йдеться про реакційну внутрішню і зовнішню політику Франції після поразки Наполеона І і відновлення правління династії Бурбонів (так звана перша, 1814 – 1815, і друга, 1815 – 1830, реставрації у Франції).

Олена Луцишин

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 23 – 25.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1576

Модифіковано : 10.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.