Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Руський театр

Іван Франко

У суботу, д[ня] 24 цього місяця, руський театр поставив драму Карпенка-Карого «Безталанна». Це, власне, переробка відомого у нас твору «Хто винен». Вистава пройшла дуже добре, але публіки було дуже мало. Натомість у неділю, 22-го цього місяця, коли вперше поставлено комедію М. «Крути, та не перекручуй», глядачів було стільки, що багато людей через брак місця змушені були повернутися від каси. Вистава пройшла дуже добре.

У вівторок, д[ня] 24-го цього місяця, поставлено комедію п. Янчука «Вихованець». Твір цей надзвичайно симпатичний, продиктований теплою любов’ю до народу і його освіти. З його змістом ми познайомили читачів уже давніше, тому не будемо його повторювати. Щодо гри артистів у цій виставі, то вона не викликала жодних претензій. Особливо добре відіграли свої ролі пані Осипович і панна Фіцнер, панове Підвисоцькі, Стечинський і Янович. Глядачів і цього разу було мало, скандально мало.

У понеділок замість запланованої мелодрами «Підгіряни» вдруге поставлено оперету Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Глядачів було дуже мало. Головні ролі в цьому творі – старого козака і його молодої дружини – і цього разу виконали п. Концевич і панна Фіцнер, і виконали чудово, за що публіка нагороджувала їх спів оплесками і викликали після кожної дії.

На честь акторів і актрис руського театру коштом «Руської бесіди» відбувся минулої неділі увечері фуршет у ресторані «Народної торговлі», що завершився танцями у залі «Руської бесіди». На фуршет прибув увесь персонал театру, голова «Руської бесіди» д-р Савчак, члени виділу цього товариства, значна частина глядачів мистецької комісії та інші русини. Перший тост виголосив д-р Савчак на честь акторів і актрис, які попри кризу, що переживає цей театр, тримають руське мистецтво на відповідній висоті і докладають усіх сил, аби підтримати руську сцену. Далі випито за здоров’я директора театру п. Гуляя, провідних авторів українських драм Кропивницького, Карпенка-Карого і галицького д-ра Івана Франка, за здоров’я пань, котрі прибули на фуршет, панів д-ра Савчака, Вахнянина та інших. Забава затягнулася до пізньої ночі.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. Kurier Lwowski, 1893, № 296, 25 жовтня, s. 4; № 297, 26 жовтня, s. 5 – 6; № 332, 30 листопада, s. 5, під назвою «Teatr ruski», за підп.: І. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

…поставлено комедію М. «Крути, та не перекручуй»… – Йдеться про твір М. Старицького, що є переробкою п’єси Панаса Мирного «Перемудрив».

Янчук Микола Андрійович (1859 – 1921) – український письменник і фольклорист, видавець. Професор Московського і Мінського університетів. Автор п’єс українською мовою «Пилип Музика», «Вихованець», «Не поможуть гори», «На чужині», «Святий Вечір».

Фіцнер (Фіцнер-Морозова) Марія (1873 – 1920) – українська драматична акторка і співачка. У 1892 – 1902 рр. – артистка театру «Руська бесіда».

Концевич Олександр (1824 – 1894) – український актор; до українського театру «Руської бесіди» прийшов із польської сцени. Працював тут у 1892 – 1894 рр.

Савчак Дем’ян (1847 – 1912) – український громадський діяч, народовець, депутат Галицького крайового сейму.

Гуляй Іван (? – ?) – керівник українського театру «Руська бесіда» у Львові з квітня 1893 р. до кінця року.

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 411 – 412.