Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

«Повідає давня казка…»

Аллен Ремсей

Переклад Івана Франка

<…> І де-Вітрі, і де-Бурбон переказують одно дуже відоме оповідання про старого чоловіка та його двох жінок, що одна з них повискубувала йому все його сиве волосся, а друга – все, котре чорне, та й зостався він лисий. Це теж є у Талмуді. Аллен Ремсей (Allan Ramsay) звіршував з того одну свою байку, під ч. 18, що починається ось як:

Повідає давня казка:

Був раз муж собі, которий

Мав дві жінці, що одна

Була з вігів, друга – з торій.

У старого того дурня –

Певно, не від супокою –

Змішаний був чорний волос

В рівній мірі з сивиною.

А жінкам його – їй-богу,

Й однії досить було би! –

Одній чорне, другій сиве

Припада не до вподоби –

і так далі, такими самими дубовими віршами; а мораль має звідси випливати така, що державні інтереси терплять там лихо, де є дві великі політичні партії, – так само, як «поміж двома стільцями» і т. і. Дуже цікаво подивитись, як перекручено цю саму вигадку у китайців:

«Один чоловік, що в нього борода зачала сивіти, звелів своїй другій жінці повискубувати всі сиві волосини. Вона як побачила, що сивого волосся дуже багацько, заходилась його вискубувати. Тільки вона не змогла впорати самі сиві волосини, а повискубувала й чорні. Як скінчилася справа, чоловік поглянув на себе в дзеркало та й здивувався. Він кинувся суворо лаяти дружину, а вона одказала: «Коли мені треба було повисмикувать усе те волосся, якого було більше, дак чому ж би я мала не вискубти й того, якого було менше?»»


Примітки

Уривок із книги В. Клоустона: Народні казки та вигадки, їх вандрівки та переміни. – Львів, 1896, – С. 26. У названій книзі серед інших творів уміщено уривок віршової байки шотландського поета й фольклориста А. Ремсея. Франко, допомагаючи А. Кримському в підготовці книги, переклав цей уривок з англійської.

…якого було менше? – «Див. вибірку з китайських казок і байок, в додатку до «Avadänas» (індійські байки та приповісти), переложену з китайської мови на французьку од Станіслава Жюльєна (Julien), Париж, 1859». – Прим. А. Кримського.

Подається за вказаним виданням.

Ростислав Чопик

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 517 – 518.