10. Зороастрова смерть

Іван Франко

Зороастр, царевич перський,

Як до смерті наблизився,

До ясного Оріона

З палом серця помолився:

«Оріоне, ти мій предку,

Заклинаю тебе днем:

Як умру, мойого трупа

Ти спали своїм вогнем».

А вмираючи, до персів

Мовив: «Як огонь з небес

Мене спалить і погасне,

Обшукайте попіл весь.

В нім кістки мої знайдете,

Їх зберіть і збережіть;

Доки тих кісток, дотіля

Ваше царство постоїть».

Тут закляв він Оріона,

І з небес огонь блиснув

І спалив його все тіло,

Тільки костей не торкнув.

Позбирали перси кості,

Як погас святий огень.

Берегли їх ненастанно,

Бережуть і по сей день.

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «Січ», Львів, 1908, с. 174. На с. 125 збірки «Давнє і нове» вказано: «Написано при кінці 1907 р. Мотив легенди взято з літопису Іоана Малали».

Зороастр (Заратуштра, жив між X – першою половиною VI ст. до н. е.) – пророк і реформатор давньоіранської релігії зороастризму, розповсюдженої в давнину і в ранньому середньовіччі в Середній Азії, Ірані, Афганістані та в ряді інших країн Близького і Середнього Сходу.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 227.