Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Давнє й нове / 3. Паренетікон / 7. «Гнів – се огонь…»

Давнє й нове

3. Паренетікон

7. «Гнів – се огонь…»

Іван Франко

Гнів – се огонь. Чим більше дров кладеш,

Тим ярче полум’я лютує ясне;

А перестань докидувати дров,

Як стій загасне.

Як моряки в час бурі все з судна

У море мечуть, щоб судно влегшити,

А стихне буря, жаль їм стане страт,

Почнуть тужити, –

Так і гнівний у лютому розпалі

Не тямить, що здорове, що боляче;

А гнів мине, – згадавши, що накоїв,

Запізно плаче.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895 р., кн. 2, с. 162 – 163, під спільною назвою «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 22), що має незначні розходження порівняно з текстом збірки.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 192.

Стежки

3. Паренетікон

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Давнє й нове

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2447

Модифіковано : 8.11.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.