Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

18.10.1893 р. До Олени Пчілки

18 жовтня 1893 р. Львів Львів, ул. Глибока, ч[исло] 7.

Вельмишановна пані!

Не знаю, де Ви тепер і чи можна мені писати до Вас, чи, може, Ви зовсім загнівалися на нас, що й чутки від Вас ніякої нема. Та проте я пишу до Вас і надіюсь на Вашу добрість, думаючи, що Ви скажете твердо, коли не схочете мати зо мною ніякого діла, а в противнім разі відкликнетесь прихильно до того, про що буде мова в цьому листі.

Діло таке, що мені удалося найти чоловіка, котрий готов дати наклад на журнал літературно-фольклористичний, а іменно готов гарантувати мені на один рік видання 6 книжок (одна на 2 місяці) по 10 листів кожна, лишаючи мені повну свободу редакції. Видання мало б розпочатися з новим роком і то так, що в новому рокові повинна б піти перша книжка за янв[ар] і февр[аль], я бажав би, щоби видання було посвячене [слово нрзб.] літературі (т. є. белетристиці оригінальній і переводній, критиці історії літератури з матеріалами до неї) і фольклору (пісні нар[одні] наші власні і переводні, казки, говірки (?), звичаї і досліди про них), причім додана б була хроніка і бібліографія.

Просячи Вашої і Ваших дітей писательської помочі для мого видання, я, звісно, лишаю Вам вповні доволі вибір того, чим Ви схочете запомогти його, та все-таки позволю собі висказати ось які свої бажання, щодо котрих прошу о ласкаву відповідь.

1) У панни Лариси Петрівни бачив я інтересну збірку пісень народних. Особливо цікавими видались мені , і я дуже бажав би мати їх враз з записом обрядів купальських до першої книжки. Я просив би о якнайскоршу присилку рукопису, щоб я міг порівняти ті пісні з іншими, вже друкованими, влегшуючи через те працю дослідчика.

2) Чи не можна б Вас або Ваших панночок просити о детальні описи селянської хати, праці, приладів і т. ін. Тут треба б звернути увагу і на термінологію (як називаються різні часті аж до найдрібніших), на доборі місця, закладинах, будуванні, посвячуванні і т. ін., і легенди, сполучені з різними частями і моментами (о дереві, о камені, о запічку, о сверщках у хаті, о бузьках, о огню). Опис який на місці зробити не тяжко, а міг би він бути дуже інтересний з погляду етнографічного.

3) Так само хотів би я Вас просити о статтю про укр[аїнські] народні вишивки і орнаменти. Після Вашої збірки і передмови до неї повиходило на Вкраїні чимало збірок, декотрі й з статтями (Волкова), були, здається, й осібні статті, ндродний орнамент укр. здобув собі широку популярність. Так от і слід би це все оглянути й зібрати докупи здобутки тих кільканадцять літ, а до сього, здаєсь, компетентнішого робітника над Вас, не найду. Боюсь, що такої роботи в першій книжці Ви вже не вспієте зробити, та все-таки я бажав би мати коли вже не частину її, то бодай Вашу відповідь на те, як і коли можу я надіятися.

З белетристики мені були б пожадані короткі новели і то найрадніше з народного життя, вірші оригінальні, а ще радніше переклади лучших творів європейських поетів. Дуже радо прийму також статті про старших наших писателів, недруковані їх твори, листи і т. ін.

Не маючи тепер зовсім ніяких зносин з Україною, я просив би Вас іще вказати мені, кого ще міг би я просити в сотрудники мойого видання. Хоча політика з нього буде виключена, то все-таки я не думаю, щоб воно (вже задля самих фамілій видавця і співробітників) могло мати вільний доступ у Росію.

А з другого боку, мені все-таки бажалося би, щоби й рос[ійські] українці заінтересувалися ним і запомагали його також пренумератою, бо хоч видавання його на рік і запевнене, та все-таки евентуальну страту по році буду мусив я через половину повернути, а що важніше, в разі недобору в першім році про дальше видавання журналу нема що й говорити. А видавати так, щоб ваша цензура пускала, то, значмть, ліпше дати спокій. От тут роби, що знаєш!

З наших новин доложу Вам наразі дві. В тих днях вийде збірка моїх віршів, книжка в форматі «В поті чола», об’єму 30 листів. Я радо вислав би Вам її, та бог його знає, як се зробити Та й чи можна?

А друге те, що жінка моя, літом живучи на селі, замість поправитися, заслабла погано. У неї був вибух крові з горла. Лікарі впевняють, що се нічого небезпечного не є, та все-таки вона дуже хора, і я не придумаю, як їй поправитися, коли лікарі перш усього рають спокій, спокій, спокій, а тут наше життя таке, що їй приходиться раз у раз бути з дітьми, котрі ані хвилечки не дають їй спокою. Ми живемо тепер досить далеко від центру города, де повітря свіжіше, і хата простора, і дітям можна вибігти на подвір’я та в огород, та все-таки тепер уже холодно, сльота, і діти мусять сидіти дома, а се значить для матері правдиву і ненастанну муку.

Засилаю Вам і всім Вашим щире поздоровлення і низенький поклін.

Ів. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: «Літературний архів», кн. 3-4, 1930, с. 309 – 311.

Автограф невідомий.

Датується і подається за першодруком.

…бачив я інтересну збірку пісень народних. – У Леся Українка писала І. Франкові про свою згоду передати до новоутворюваного журналу записи народних пісень, які пізніше були надруковані І. Франком в рубриці «Із уст народу» під заголовком «Купала на Волині» з її поясненням (див.: «Житє і слово», 1894, кн. 2, с. 276 – 283, кн. 3, 454 – 461).

Після Вашої збірки… – Йдеться про книгу Олени Пчілки «Украинский народный орнамент. Образцы вышивок, тканей и писанок», К., 1879.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 426 – 428.