Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

До бібліографії творів Ст. Руданського

Іван Франко

Від п. Івана Мандичевського, котрий від довшого часу занимається уложенням повної русько-української бібліографії, одержав я слідуючі дані для поповнення бібліографії Ст. Руданського.

В р.1880 на жадання киевлян відібрав п. М[андичевський] рукопись «Іліади» від проф. Романчука, у котрого тоді хоронились рукописі редакції «Правди», і переслав до Києва. Рукопись Руданського містила, «здаєсь, переклад цілої «Іліади»».

З дрібних творів Руд[анського] одна поезійка «Ластівка» була напечатана 1862 р, в календарі «Львовянин», виданім накладом М. Косака, на стор. 86. Цікавий сей календар, котрого два рочники (1861 і 1862) маю під рукою, крім части календарської містить в собі слідуючі праці:

1861. Передмова М. (Косака), «Месть верховинця», повістка Н. Устияновича, «Святий вечір», поема Ом. Огоновського, «Св. Варвара», легенда віршована М. О. П(опель) i того ж автора вірші «Думка при гробі» і «Нога і чобіт», дальше два цінні очерки М. К(осака) «Гуцули, шкіц етнографічний» і «Добош», де зведено багато цікавого матеріялу з оповідань народних і книжок; того ж автора «Буря, популярно-фізичеський виклад»; І. Шараневича «Вістка о стародавнім Львові»; Макс. Новицького «Додаточок до галицько-руської номенклатури ботанічної», 12 приповідок і одна анекдота народна.

В р. 1862: «Закоханий чорт», повістка О. Стороженка, «Іменини, повістка з життя» неназваного автора, «» Шевченка, «До дітей» Кузьменка, «Пісня» Глібова, «Ластівка» Руданського і «Плач сироти» Климентія, – всіх сих 5 поезій правописею фонетичною Кулішевою; «О числі монастирей в Галичині» М. Косака, «Русини» – цікавий географічно-етнографічний огляд русько-українського племени, з долученою «Картою етнографічною Малоруси». Була се, мабуть, перша того роду проба в Галичині; цікава річ, що неназваний автор подав її як «уривкові виписи із більшого, до печатания приготовляючогося історично-етнографічного сочиненія». Кінчиться календар статейкою І. Шараневича про Високий Замок у Львові, до котрої долучений рисунок Високого Замку з р. 1613.


Примітки

Вперше надруковано в журн. Зоря, 1886 р., № 7, 1 (13) квітня, с. 120 [Дрібні вісті з літератури і науки], за підп.: І. Ф. Передруковано у кн.: Кримський Л., Левченко М. Знадоби до життєпису Ст. Руданського. – С. 104 – 105.

Подається за першодруком.

Мандичевський Іван Корнилович (1856 – 1925) – український громадський діяч, літератор, член «Академического кружка», співробітник журналу «Друг», адвокат у Станіславові.

…рукопись «Іліади» від проф. Романчука… – Йдеться про переклад С. Руданським епічної поеми Гомера «Іліада».

… в календарі «Львовянин», виданим накладом М. Косака… – Йдеться про вид.: Львовянин, приручний и господарский месяцослов, укладений Яковом Величком і виданий накладом М. Коссака. – Т. 1 – 2 (на 1862 і 1863 рр.). – Львів, 1861 – 1862.

Косак М. – Коссак Михайло, український громадсько-культурний діяч у Галичині, управитель друкарні Ставропігійського інституту у Львові (з 1861).

Попель Михайло (? – ?) – польський діяч у Галичині, українець за походженням, посол до австрійського парламенту (1848), потім до Галицького крайового сейму, автор пропольської агітаційної поеми «Русин на празнику», написаної українською мовою (1840-ві роки, опублікував І. Франко у «Житті і слові», 1895).

Новицький (Новіцький) Максиміліан (1824 – 1890) – польський зоолог українського походження, дослідник фауни Галичини, автор атласу риб Галичини (1887).

Стороженко Олекса Петрович (1805 – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Твори писав спочатку російською, а згодом українською мовами. Автор «Українських оповідань» (т. 1-2, 1863).

Кузьменко Микола Лаврінович (1862 – 1942) – український поет, автор ліричних поезій, байок, поетичних гуморесок тощо.

Глібов Леонід Іванович (1827 – 1893) – український письменник і громадський діяч, автор понад 100 байок, друкував свої твори у Львові,

Олена Луцишин

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 153 – 154.