Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1894 р. / З руського письменства

З руського письменства

Іван Франко

Вийшов у світ третій том «Записок Наукового товариства ім[ені] Шевченка», виданий за редакцією О. Барвінського. Цей том з огляду на підбір та зміст статей виявився значно кориснішим, аніж два попередні. Він розпочинається статтею з галузі електротехніки пера відомого спеціаліста у цій царині професора німецького університету в Празі д-ра Івана Пулюя Не вдаючись у зміст цієї праці, нашпигованої математичними формулами, звернемо лише увагу на цінну наукову термінологію, яка міститься в її тексті і яка видана наприкінці окремо. Для всіх наступних працівників цієї галузі праця д-ра Пулюя вже хоча б з цього погляду становить значну вартість.

Менш цінною є коротка розвідка В. Коцовського, присвячена пам’яті М. Шашкевича з нагоди перенесення його праху з Новосілок до Львова. Ця стаття належно не продумана, наповнена не надто вдалими порівняннями і твердженнями, а у викладі досить хаотична.

Найбільшою за обсягом є праця Ол. Колесси «Шевченко і Міцкевич: про значення впливу Міцкевича на розвиток поетичної творчості й на генезу окремих поем Шевченка. Порівняльна студія». Д-р Колесса, молодий і надзвичайно здібний працівник на ниві історії української літератури, обрав своєю спеціальністю польсько-українські літературні стосунки, взаємовпливи обох літератур, зокрема в новій добі. У першому томі «Записок» він подав цікаву працю про вплив руських народних пісень на Б. Залеського, а тепер опрацював вплив Міцкевича на Шевченка. Про цей вплив уже йшлося не раз у давніших працях, зокрема Дашкевича, моїх та професора Третяка.

Д-р Колесса вперше розглядає з цієї точки зору усю поетичну спадщину Шевченка і приходить до висновку, що Шевченко підпадав під вплив Міцкевича головним чином у молоді роки, в добу романтизму (1838 – 1845), і що важливість цього впливу не була такою значною, як про це говорилося досі. Згодом, вступивши на поле тем із дійсного народного життя, тем суспільних і психологічних, Шевченко пішов тим шляхом, де Міцкевич уже не міг бути для нього взірцем.

Після праці Колесси у III томі «Записок» міститься надзвичайно цінна студія п. Верхратського про «говірку замішанців», маленького острівця руської людності у згині Віслоку. Це наче доповнення до студії того ж автора про діалект т[ак] зв[аних] лемків, що вміщена в «Archiv für slavische Philologie». Загалом пан Верхратський як знавець руських діалектів у Галичині посідає віддавна одне з найвищих місць, а найновіша його праця гідно стає обік його ж «Природничої термінології», «Діалекту мармороських русинів», «Матеріалів до руського словника».

Решту даного тому доповнює наукова хроніка пера професора Грушевського і О. Кониського. Загалом слід зауважити брак у даному томі більших праць з України, якими у значній мірі були заповнені попередні томи. Дивна річ: цей брак зовсім не впливає на зниження наукової вартості даного тому, а можна б навіть зазначити, що викликав він цілком протилежний вплив.


Примітки

Вперше надруковано в літературному додатку до газ. «Kurjer Lwowski»: Tydzień, 1894, № 29, 16 липня, s. 232, під назвою «Z piśmiennictwa ruskiego», за підп.: Dr. Iwan Franko.

Подається за першодруком у перекладі.

Пулюй Іван Павлович (1845 – 1918) – український фізик і електротехнік, винахідник і громадський діяч, перекладач Біблії українською мовою. Доктор філософії, професор німецького Політехнічного інституту у Празі, в 1888 – 1889 рр. – його ректор.

У першому томі «Записок» він подав цікаву працю про вплив руських народних пісень на Б. Залеського… – Йдеться про працю О. Колесси «Українські народні пісні в поезіях Б. Залеського» (Записки НТШ. – 1892. – Т. 1).

Про цей вплив уже йшлося не раз у давніших працях, зокрема, Дашкевича, моїх та професора Третяка. – Йдеться про рецензію-дослідження М. Дашкевича на працю М. Петрова, опубліковану під назвою «Отзыв о сочинении г. Петрова “Очерки истории украинской литературы XIX столетия”» (Отчет о 29 присуждении наград графа Уварова. – СПб., 1887. – С. 160 – 164, 174, 181 – 231).

Про вплив українських народних пісень на Залеського І. Франко писав у працях: «Юзеф-Богдан Залеський» (1886); «”Тополя” Шевченка» (1890), у рецензіях на книжку О. Колесси «Ukraińska rytmika ludowa w poezyach Bogdana Zaleskiego» (1901) та видання «Korespondencja J. В. Zaleskiego» (1901).

Про цей-таки вплив ідеться у тритомній монографи Ю. Третяка: Tretiak J. Bohdan Zaleski do upadku powstania listopadowego: 1802 – 1831. Życie i poezja. Karta z dziejów romantyzmu polskiego. – Kraków, 1911. – S. 7 – 8, 17 – 185 etc; Tretiak J. Bohdan Zaleski. Na tułactwie: 1831 – 1838. Życie i poezja: Karta z dziejów emigracji polskiej. – Kraków, 1913. – S. 13 – 20, 198 – 215, etc.

Третяк Юзеф (Осип; 1841 – 1923) – польський та український історик, літературознавець і фольклорист українського походження. Професор Краківського університету (1891 – 1911).

Наталія Тодчук

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 459 – 460.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 855

Модифіковано : 24.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.