Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Переклади / 1913 р. / [Із Геронда] / 1. Факторка

[Із Геронда]

1. Факторка

Геронд

Переклад Івана Франка

Діється на передмісті місточка на острові Кос.

Особи:

Мeтріха, молода жінка купця.

Трeїсса, її служниця.

Гілліс, старша жінка, далека сусідка.

Мeтріха

Хтось стукає, Треїссо! Глянь лише,

Чи хто до нас із поля не приходить?

Трeїсса

(при дверях)

Хто стукає?

Гілліс

(за дверима)

Се я!

Трeїсса

А що за «я»?

Ввійди!

(Бачачи, що прихожа вагається.)

Хіба боїшся швидше йти?

Гілліс

Іду вже.

Входить.

Трeїсса

А ти хто?

Гілліс

Я – Гілліс, мати

Філайника. Скажи Метрісі в домі,

Що я прийшла.

Трeїсса

(до Метріхи)

Візита!

Мeтріха

Хто там?

Трeїсса

Якась Гілліс.

Мeтріха

(до Треїсси)

Ну, відійди!

(До Гілліси.)

Яка судьба веде

Тебе до мене, мамочко, що так тут

Являєшся, як бог колись-то людям?

Здається, вже п’ять місяців пройшло,

Як я й ві сні не бачила тебе

І як в мої ти не входила двері.

Гілліс

Далеко я живу від тебе, доню,

А на стежках болото по кістки,

А я одною вже ногою в гробі,

І сили в мене менш, як у мухи.

Мeтріха

(ласкаво всміхаючися)

Ну, що ти там балакаєш про старість!

Така ти ще, що й десять закасуєш.

Гілліс

(махаючи рукою)

Жартуєш, рибонько! Вам, молодим,

Все жарти в голові.

Мeтріха

Та ні! Се ж не в образу!

Гіліс

Та я не те, дитино! Скілький час

Сидиш уже сама, мов удовиця,

Без чоловіка! Відколи твій Мандріс

Поїхав до Єгипту, десять місяців

Уже пройшло, а він хоч би тобі

Листочок написав! Покинувши тебе,

Знайшов десь іншу. Там же божий дім,

У тім Єгипті! Хто чого захоче,

Того й дістане, скарбів чи науки,

Власті чи сили й слави. Там театри,

Філософи, там золото, там хлопці,

Там храм богів-братів, король шановний,

Музей, вино і всякеє добро,

Якого лиш захочеш. А жінок

Більш, як на небі божім звізд блискучих! [Похвала Єгипту, яку автор вкладає тут в уста Гілліси, хоч, може, не дуже відповідна в устах простої міщанки, важна з культурно-історичного погляду як образок культурного життя в Єгипті в часі коло р. 270 перед Хр(истом). Із того, що сказано тут про музей, театри та філософів, можна догадуватися, що купець із острова Кос пробував в Александра, тодішній столиці Єгипту, в часі панування короля Птоломея III, прозваного Евергетом (доброчинцем), який від р. 273 разом із своєю сестрою Арсіноєю за життя одержував божеські почесті.]

А гарних, наче ті богині три,

Що Парісу явилися колись,

Аби він красоту їх розсудив [Натяк на відому троянську сагу про суд Паріса, який із трьох богинь, Гери, Афіни та Афродіти, що здалися на його суд у суперечці про те, котра з них найкраща, дав першенство Афродіті і через те зробився першою причиною пізнішої руїни Трої.]

Най невимовно буде їм! А ти, нещасна,

Хіба ж тобі не сумно так лежати?

Тепер далека ще від тебе старість,

Але повзе помалу рік за роком,

І постарієш ти й нестямишся.

Краса зів’яне, посивіє волос…

Тому послухай ти мене, не гайся,

Два-три деньки весело проведи!

Моя в тім голова! Ти знаєш, човен

Не вдержиться, як якір лиш один.

Життя твоє ще досі, мов те небо

Без хмар, – та чи воно так завше буде?

Іще пливе твій човен спокійненько,

Але хтозна-який загрозить вітер?

І хто тоді тобі поможе в бурі,

Чия міцна рука спасе тебе?

Мов запечатане, будуще наше темпе,

Нестійне наше щастя – адже знаєш

Сю приказку. Отже, послухай лиш!

Мeтріха

Не знаю, до чого ти гнеш.

Гілліс

(таємничо)

Чи хто тут

Не слуха нас?

Метріха

Ані жива душа!

Гілліс

Послухай же, що я тобі на втіху

Сказать прийшла отсе! Син Матакіни,

Дочки Пітанкея, що зветься Гіллос,

Борець, що п’ять побід відніс у боях,

Одну малим іще хлоп’ятем в Дельфах,

В Корінфі дві, коли лиш перший пух

Йому засіявся, а двох мужів

Він заколов у Пізі, у борні [Згадка про три головні національні ігрища греків у Дельфах, Корінфі та Олімпії, яку тут названо Пізою – від елідської країни Пізатіди, в якій лежало місто Олімпія.]

Багач, а добрий він, що й мусі зла не зробить!

В любовних справах, як дитя, невинний…

Побачивши тебе в святочнім ході

В честь Міси [Міса – провінціальна назва Персефони, підземної богині, якій тодішні грецькі жінки віддавали почесть, між іншим, обходами в часі ночі!], зараз наче серце стратив,

До тебе запалав гарячою любов’ю.

Вночі не спить, не має вдень спокою…

Покинув дім, передо мною плаче,

Та лементує, та благає смерті,

Отож до тебе я прийшла, дитино…

Зроби один той невеличкий гріх!

Боги простять тобі його… А то, мов злодій,

До тебе підкрадеться старість. І нічого

Не стратиш ти, а вдвоє лиш зискаєш,

Бо поживеш весело кілька днів,

А він тебе, напевно, обдарує

Більш, ніж тобі й у сні присниться може.

Послухай же мене, самими мойрами

Клену тебе, бо з щирої любові

Говорю се тобі, моя дитино люба.

Мeтріха

Гіллісо, бачу, що волосся сиве

Не захорона проти глупоти.

Аби я так діждала повороту

Мойого Мандріса в щасливий день,

Аби Деметра [Деметра, дослівно «мати-земля», «богиня землі», а далі земної плодючої сили, найлюбіше божество замужніх жінок.] так мені ласкава

Була, – від іншої такеє слухать

Я б не могла без гніву та образи.

Котра б поважилась передо мною

Так зневажати мого чоловіка,

Ту я би зараз випхнула за двері.

І ти мені, коли мене так любиш,

Більш не приходь з такими новинами,

В яких любуються баби старії,

А говори їх вуличним дівчатам,

Лиши Метріху відтепер в спокою

І Мандріса не підіймай на сміх!

Та годі нам про се! Ану, Треїссо,

Пополощи чистенько он ту мушлю

І влий три чарки чистого вина

Незмішаного та долий води! [Звичай пити вино з мушель міг бути розповсюджений на острові, де трафлялися такі гарні мушлі, що могли заступати чарки або тарілки.]

Треїсса робить, що їй велено, і ставить чарки на стіл.

Ну, на, Гіллісо, пий!

Гілліс

(до Треїсси)

Подай лише!

(До Метрixи.)

Та боже борони, аби тебе

Я підмовлять прийшла до того пана!

Я лиш прийшла для празника святого.

Мeтріха

Тому й вином тебе я погостила.

Гілліс

Нехай боги щастять тобі, дитино!

Нехай дають тобі вина багато!

Але ж воно приємне, їй же богу!

Ніколи ліпшого не пила Гілліс,

Як се вино Метріхи. А тепер

Здорова будь, моя дитино люба!

Я тільки з доброї душі тобі

Все те сказала.

(Відходячи, промовляє набік.)

Ну-ко, чи Миртала,

Чи, може, Сіма ще мене послуха,

Аби мені вдалося теє діло.

Переклад писано д(ня) 1 падолиста 1913.


Примітки

Список зроблено невідомою рукою, № 485, с. 1 – 4. В архіві І. Франка зберігається ще один неповний список з правками його рукою (№ 749, с. 1, 3 – 5). Істотних розходжень між обома списками нема.

Мойри – за грецькою міфологією, богині долі.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 7 – 12.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 29

Модифіковано : 28.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.