Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Переклади / 1916 р. / Золотий стіл

Золотий стіл

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

(старогрецька легенда)

Рибу ловлять рибаки мілетські,

Рибу ловлять на широкім морі;

Що затягнуть невода важкого,

То полов багатий витягають.

Із видців та купців, що стояли

Громадками там на узбережжі,

Хто з цікавості, щоб подивиться,

А хто щоб до влову прикупиться, –

Виступа один вже многолітний,

Нічим серед інших незамітний.

Чемно рибаків поздоровляє,

До них сеє слово промовляє:

«Бог на поміч, рибацька дружино!

Ось я сотню драхм отут складаю,

А що зловите ви сього разу,

Коли згода ваша, моє буде».

«Згода наша», – рибаки сказали,

Бо зиск певний, але влов непевний;

Та як невід витягнули з моря, –

Бач, у неводі стіл щирозлотий.

«Мій улов! – утішно каже гречин, –

А ось драхм вам обіцяна сотня».

«Е, ні, – кажуть рибаки здумілі, –

Та ж улов ви рибний закупили.

Улов рибний сього разу жаден,

Отже, драхми ви свої програли;

А се знахід наш і щастя наше», –

Так вони рішуче відказали.

Та не відступає незнайомий.

«Якби ви знайшли се де на суші,

Був би знахід. А як з моря сіттю

Витягли, назве се кождий вловом».

Суперечка. Публіка вмішалась.

Одні тягнуть руку з рибаками,

Інші незнайомому вторують,

І немає згоди поміж ними.

«Підем до мілетського сенату!» –

Обі сторони на се згодились,

Та й сенат рішенця не знаходить,

І немає згоди в сенаторів.

Та нарешті на одному стали:

Вибрали посольство з-поміж себе

І до вирочні святої в Дельфах

Аполлона запитать післали.

І не довго довелось їм ждати.

Бог орік короткими словами:

«Хто там наймудріший поміж вами,

Тому стіл сей золотий віддати».

Був тоді мудрець в Мілеті Фалес,

Тож йому і стіл той присудили,

Та він не приняв і тим звинився,

Що мудріший геть від нього Біас.

Не приняв дарунка того й Біас.

«Коли наймудрішого шукати,

То Піттак мудріший геть від мене».

Піттак вимовивсь таким же словом,

Так чергою стіл той обносили

По усіх сімох мудрцях тодішніх,

Жаден не хотів стола узяти,

Наймудрішим теж себе вважати.

Як на Солона черга припала,

Він, почувши всю ту повість, мовив:

«Бог один між нами наймудріший;

Аполлонові сей стіл віддайте!»

Написано д[ня] 10 лютого 1916 на основі Валерія Максіма (кн. IV, розд. V в, уст. 7).


Примітки

Автограф № 430, с. 439 – 440.

Солон (бл. 638 – бл. 559 рр. до н с.) – старогрецький політичний діяч і поет. Здійснив ряд реформ, спрямованих на зміцнення рабовласницького ладу в Афіпській державі.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 439 – 441.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 40

Модифіковано : 4.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.