Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / З вершин і низин / Excelsior! / Беркут

З вершин і низин

Excelsior!

Беркут

Іван Франко

З укритого гнізда в скалистій десь щілині

З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині –

З таємних мов джерел гнівлива думка рветься,

Облетить світ, і аж о неба звід опреться,

І б’є важким крилом, де лиш сягнути зможе,

І зве: «Де правда та? Де ти, великий боже?

Всі зорі збігла я, атоми всі в природі

Перешукала скрізь, тебе ж спіткати годі».

В блакиті він завис недвижний, розпростертий,

Мов над життям грізний, невпинний образ смерти.

Здаєсь, що до небес він гвоздями прибитий,

Та чуєш, що він гнеть вниз вержесь – кров пролити.

Ти чуєш се, і жах тебе проходить зимний:

Таж над тобою тож завис беркут нестримний!

Він не хибне тебе, хоч як високо висить!

Чи много то ще хвиль тобі гуляти лишить?..

Ось рушив він. Пливе без маху крил в блакиті,

Мов човник Долі тче днів наших пасма скриті.

Спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь,

За хмару криється, в лазурі розпливавсь.

Лиш острий крик його вістить, що він голодний!

Так в час тиші не раз прорветься плач народний.

І защемить в душах вельможних біль таємний,

Мов землетрясіння віщун, той грім підземний.

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!

За те, що в груді ти ховаєш серце люте,

За те, що кров ти п’єш, на низьких і слабих

З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;

За те, що так тебе боїться слабша твар;

Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!

І ось блищить мій кріс – ціль добра, вистріл певен,

І вбійчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе

Ти сам спіткаєш смерть під хмарами, небоже.

І не як божий суд, але як труп бездушний

Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.

І не остатній ти! Нас є стрільців стосот:

І все, що звесь беркут, полоще кров’ю рот,

Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, –

Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.

А труп бездушний ми без жалю, без промови

Ногою копнемо й підемо дальш на лови.

22–24 мая 1883


Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 46–50. Збереглися два автографи (№ 193, с. 57 – 59; № 227, с. 9 – 10). В автографі № 193 дата – 22–24.Х. Автограф № 227 не датований.

1913 р. в одному з примірників другого видання збірки «З вершин і низин» І. Франко виправив дату написання: «22–24 жовтня 1883». Цей примірник зберігається в особистій бібліотеці С. В. Щурата.

Стежки

Excelsior!

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

З вершин і низин

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6220

Модифіковано : 21.04.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.