15. «Що щастя? Се ж ілюзія…»

Іван Франко

Що щастя? Се ж ілюзія,

Се привид, тінь, омана…

О ти, ілюзіє моя,

Зрадлива і кохана!

Кринице радощів, чуття

Ти чарочко хрустальна!

Омано дум, мого життя

Ти помилко фатальна!

Я хтів зловить тебе, ось-ось,

Та враз опали крила:

З тобою жить не довелось,

Без тебе жить несила.

З тобою жить – важка лежить

Завада поміж нами;

Без тебе жить – весь вік тужить

І днями, і ночами.

Нехай ти тінь, що гине десь,

Мана, луда – одначе

Чому ж без тебе серце рвесь,

Душа болить і плаче?

Нехай ти тінь, мана, дім з карт

І мрія молодеча,

Без тебе жить – безглуздий жарт,

І світ весь – порожнеча.

Як той Шлеміль, що стратив тінь,

Ходжу я, мов заклятий,

Весь світ не годен заповнить

Мені твоєї страти.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1896, кн. 3, с. 193 – 194.

Шлеміль – герой повісті «Чудна історія Петера Шлеміля» німецького письменника А. Шамісо (1781 – 1838). Щоб розбагатіти, Шлеміль продав чортові за золото власну тінь.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 150 – 151.