Поч. 07.1879 р. До M. I. Павлика

Коханий!

Не гнівайтесь на мене за все те, що я пописав Вам в роздразненні, – ви ж знаете, що чоловік великий дурень і що я під зглядом розвиття і цивілізації не стою високо, що, противно, в многих зглядах мало що здвигнувся над рівень примітивного чоловіка.

Що се такого з Вашим «Рухом»? Адже ж я розумів з Ваших попередніх листів таке, що він буде друкований в «Громаді», а Ви бажали б, щоб був і в «Нов[ій] осн[ові]»? А тут нараз кажете, що складаєте до актів. Та по-якому ж се? Коли робота скінчена, то присилайте го сюди – вже ми тут десь найдем на нього місце. Щодо «Бурі», то я говорив з християнами, і коли тільки надрукується слідуюча (III і IV) частка «Довбні», то сей час надрукуємо її. Але знаєте, що би було добре, – якби Ви написали передмову популярно, так як до «Нової віри», і не стіснюючись місцем, хоч би й на лист або й на більше друку, і розповіли в головних нарисах жіноче питання, – се було б хороше, а може б, натяглося настільки, що книжка не йшла б у цензуру. Гроші я, чень, вистараюсь, бо осе вчора зав’язав наново зносини з Києвом і одесцями та тульчанами – надіюсь, що, чень, що буде від них поміч.

Що Ви скажете на те, якби ми тут у «Дріб[ній] біб[ліотеці]» або де друкували колись-не-колись збірники пісень і других етнограф[ічних] матеріалів? Се думка не моя, а Ольги, котра домагається, щоб друкувати її лолинські ладканки. Може, якби так почав поволі капати, то з часом зібрався б хороший кус матеріалу? Розуміється, впрочім, що друк його почався б не зараз.

Про сестру я вивідувавсь – розправа буде сього місяця, ближче донесу Вам сими днями, скоро застану в суді Будз[иновського], котрий тепер десь к чорту лисому виїхав.

Що се Ви писали мені, що ладите статтю «Ідеали галицького люду»? Коли се стаття етнологічна і не буде заміщена в «Громаді», то пришліть для «Нов. осн.».

Щодо переводу «Білоручки» для «Tygodnia», то здається мені, що шкода Вам час тратити на роботу, – її там, певно, не помістять. Як друкувати, то надрукуємо ми, а ні, то чорт з нею. Але ось, може б, Ви зладили для нас перевід деяких дрібних повісток Бальзака, котрі, чув-єм, мають бути дуже хороші. Я читав тільки одну його повість з пізніших, і не дуже ми подобалась.

Стаття про Оуена швидко буде готова.

Прощайте! Цілую Вас, Ів.

Примітки

Вперше надруковано: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 56 – 58.

Датується орієнтовно, на підставі згадки про хід судового процесу Г. Павлик та змісту попереднього листа до М. Павлика.

Умовна дата вказана М. Павликом [Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 56].

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1479.

Що се такого з Вашим «Рухом»? – Мова йде про статтю М. Павлика про громадський рух у Галичині 1875 – 1878 рр.

…книжка не йшла б у цензуру. – Неперіодичні видання обсягом понад п’ять аркушів у Галичині цензурі не підлягали.

…зав’язав наново зносини з Києвом і одесцями та тульчанами… – Намагаючись зібрати кошти на видання газети «Нова основа», І. Франко листувався з українським письменником, театральним і культурно-громадським діячем Михайлом Петровичем Старицьким (1840 – 1904), який обіцяв допомогу у виданні «Нової основи». Можливо, І. Франко домовлявся про це ж і з Є. Борисовим, який у той час побував у Львові, а також, очевидно, збирався писати до Тульчі в Румунію, де тоді перебував Ф. Вовк.

Щодо переводу «Білоручки» для «Tygodnia»… – Мова йде про Павликів переклад новели російської демократичної письменниці Н. Д. Хвощинської-Зайончковської (псевдонім – В. Крестовський; 1824 – 1889). Новелу цю у журн. «Tydzień» не надрукували.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 193 – 194.