Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературна критика / 1887 р. / Відповідь критику

Відповідь критику

Іван Франко

У 25-му номері «Przeglądu tygodniowego» віднаходимо у «Echach» декілька зауважень про першу частину моєї статті «Польський селянин в освітленні польської літератури».

Автор незадоволений вступом до моєї праці, в якому хоче бачити «до певної міри загальну історію зацікавлення народом у польській літературі». Автор закидає мені «поспіх в узагальненні при бракові достатньої знайомості з фактами». Поза сумнівом, мій нарис був би загалом недостатній, коли б я хотів у ньому дати те, що автор бачить.

Тим часом я не ставив собі за мету представити у вступі до огляду «Форпосту» загальну історію зацікавлення народом у польській літературі, бо для цього, природно, мені, русинові, бракує фактів. Я хотів насамперед зобразити те про що промовляє назва моєї праці – «Польський селянин у польській літературі». Навмисно, отже, я не згадував про теоретичні праці, про збірники етнографічних матеріалів, а в красному письменстві вказував лише на певні факти і характерні напрями (згідно з моїми поглядами) без претензій на повноту.

З цієї причини я згадував побіжно всю ту літературу, яка виводить на сцену непольського селянина, зазначивши її хронологічне старшинство і поминувши такі твори, як «Карпатські верховинці», «Гандзя Загорницька» та інші. Слушно вказав мені автор пропуск «Веслава» (міг додати ще «Краків’ян і верховинців»), хоча згадка про ці твори не вплинула б цілком на модифікацію моєї думки, адже в «Селянці» Бродзінського, як і в названій комедії, дійсного селянина справді ще не видно.

Що з моїх слів автор зауважень «міг зробити висновок, що після Ленартовича ніхто з наших белетристів не займався народом аж до Конопніцької», то це мене дивує, адже перед уступом про Ленартовича я чітко ствердив, що опрацюванням народного життя займалася ціла група більш чи менш відомих письменників, з яких я назвав кількох (Захар’ясевича, Дзержковського), а інших не згадував через їх слабший вплив на суспільство.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в журн. Ruch, 1887, Zesz. 11, s. 352, без назви, за підп.: Iw. Fr.

Подається за першодруком у перекладі.

«Przegląd Tygodniowy życia społecznego, literatury, sztuki» – суспільно-художній тижневик, виходив у Варшаві в 1866 – 1905 рр.

…у вступі до огляду « Форпосту»… – Йдеться про роман Болеслава Пруса (справжнє прізвище – Александр Гловацький; 1847-1912), відомого польського письменника. Його роман «Форпост» («Placówka») було надруковано 1885 р.

«Карпатські верховинці» – твір Ю. Коженьовського.

«Гандзя Загорницька» – твір Т.-Т. Єжа.

«Веслав» – поема К. Бродзінського (написана 1820 р.). Бродзінський Казимир (1791 – 1835) – польський поет, перекладач, літературознавець, публіцист. Автор поем «Веслав», «Селянка», багатьох поезій ідилічного та елегійного характеру.

Ленартович Теофіль (1822 – 1893) – польський поет, перекладач.

Конопніцька Марія (1842 – 1910) – польська письменниця.

Захар’ясевич Ян (1823 – 1906) – польський письменник і публіцист.

Дзержковський Юзеф (1807 – 1865) – польський прозаїк, драматург, журналіст; жив у Галичині. Автор повісті «Салон і вулиця» (1847).

Микола Легкий

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 197 – 198.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 975

Модифіковано : 20.08.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.