Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / 1889 р. / Археологічно-бібліографічна виставка

Археологічно-бібліографічна виставка

Іван Франко

Археологічно-бібліографічна виставка Ставропігійського інституту, про яку ми вже неодноразово схвально згадували, буде відкритою ще до кінця цього місяця. Всім, хто досі або не відвідав цієї без сумніву повчальної виставки, або оглянув її лише поверхово, гаряче радимо ще відвідати її перед закриттям. Це невичерпна скарбниця історичних пам’яток, найпереконливіше свідчення культури, праці і мислення наших предків, свідчення схрещування різноманітних, східних і західних, культурних впливів на галицько-руській землі. Надзвичайно багата і єдина в своєму роді (принаймні в нас) збірка церковних шат, тканин і коштовних, часто справді чудових вишивок, далі збірка портретів або історичних осіб, або взагалі цікавих особистостей; багата, хоч менш систематично упорядкована (головним чином, з огляду на приміщення) збірка старих церковних картин, збірки пам’яток періоду руських князів (в основному із розкопок у Галичі) та доісторичного періоду (ці останні подано дуже скупо, в основному тому, що вони сконцентровані в польських музеях, зокрема в Академії наук у Кракові, музеї Дідушицького тощо), надзвичайно гарна збірка церковного інвентаря, виробів золотарів і ювелірів, різьблення на металі і дереві тощо – все це здатне привернути увагу кожного відвідувача, справити враження навіть на найменше підготовленого глядача.

Не менше, якщо навіть ще не більш цікавою, важливою є виставка пам’яток письменства і суспільного життя Галицької Русі в оригінальних стародруках, рукописах і документах. Збірка документів, привілеїв, судових, дарчих грамот тощо переважно походить з багатого архіву Ставропігії, упорядкованого теперішнім керівником цього інституту, професором доктором Шараневичем. Систематичним упорядкуванням друкованих пам’яток від найдавніших руських друкованих пам’яток, виконаних у Кракові, пізніше – Острозьких, віленських, почаївських, львівських, стратинських, київських і т. д. зайнявся головним чином священик Петрушевич.

Дуже цікавою, хоч менш систематично і менш вдало розміщеною є збірка рукописів чи то в оригіналах, чи в фотолітографічних копіях. Між цими останніми ми зустрічаємо найдавніші пам’ятки руського письменства, як «Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава» тощо. Дивує нас, що забуто про факсимільний відбиток літопису Нестора, цієї, безперечно, найважливішої пам’ятки давньоруського письменства. Але особливо між рукописами пізнішого часу (XIV, XV, XVI і XVII століття) ми зустрічаємо надзвичайно цінні речі. Найстарішою рукописною пам’яткою, виставленою на виставці in originali, є написаний у XII віці на пергаменті «Апостол», який зберігається в монастирі василіан у Кристинополі.

На широких полях цього рукопису дописані коментарі до діянь і листів апостольських, які походять з XV віку і зроблені, на думку священика Петрушевича, з великим знанням справи. Заслуговує уваги також вміщений священиком Петрушевичем під 1623 р., а написаний власне, як видно з тексту, в 1680 р., рукопис, який містить в собі, крім копії невідомого твору, виданого (?) в Києві Петром Могилою, також збірник (на жаль, неповний) творів відомого українського полеміста початку XVII віку Івана Вишні, ченця з гори Афону, одного з перших українських авторів, який писав майже чистим галицько-руським народним наріччям, причому відзначався таким енергійним і пружним стилем, як ніхто з тогочасних і пізніших українських письменників. У цьому збірнику важливою є передмова, в якій є список невідомих досі творів цього автора (в кількості 5), крім цього, в частині цього збірника, що збереглася, знаходиться також один досі не відомий твір. Цей рукопис є власністю Підгорецького, а не (як подав священик Петрушевич) Крехівського монастиря.

В приміщенні виставки зараз працює художник п. Піліховський, змальовуючи найцікавіші пам’ятки, експозицію і групи предметів, зібраних на виставці. Один з його малюнків, який фіксує збірку металевих і різьблених золотарських предметів, виставлено у вітрині ставропігійської книгарні. Близький до завершення і другий малюнок, на якому зображено вигляд трьох виставочних залів.

Було б бажаним, щоб Ставропігійський інститут подбав про фотографічні знімки окремих рідкісних пам’яток, особливо картин і портретів, тому що коли ці речі розсіються, не так легко буде зібрати їх вдруге.


Примітки

Вперше надруковано польською мовою в газ. «Kurjer Lwowski», 1889 р., 15 лютого, с. 2 – 3. Підпис: Iw. Fr.

Подається в перекладі за першодруком.

Дідушицький Володимир (1825 – 1899) – польський колекціонер етнографічних матеріалів, на базі яких був заснований музей краєзнавства у Львові. У цьому музеї експонувалась відома етнографічна збірка В. Шухевича, присвячена Гуцульщині.

Шараневич Сидір (Ісидор) Іванович (1829 – 1901) – український історик-москвофіл, професор Львівського університету, автор праць з історії та археології Галичини, Галицько-Волинської Русі.

друкованих пам’яток… стратинських… – Йдеться про видання однієї з найдавніших друкарень на Україні, заснованої на початку XVII ст. львівським єпископом Г. Балабаном у селі Стрятині (тепер Рогатинського району Івано-Франківської області).

Кристинопіль – стара назва міста Червонограда Львівської області.

Заслуговує уваги також… рукопис… – Мова йде про рукописний збірник із творами І. Вишенського, з приводу яких І. Франко опублікував у журналі «Киевская старина» (1889 г., кн. 4) статті «Иоанн Вишенский» і «Сочинение Иоанна Вишенского».

крім копії невідомого твору… – Про цю рукописну книжку «Книга души, нарицаемая злото…» детально розповідається в статті «Сочинение Иоанна Вишенского». Цей твір П.Могили вперше було надруковано в українському та російському перекладах Ю.Буряка в 2007 р.

Могила Петро Симеонович (1596 – 1647) – церковний і освітній діяч України, митрополит київський і галицький (з 1632 р.), засновник і ректор Києво-Могилянської колегії (пізніше академії).

власністю Підгорецького… монастиря… – В Підгорецькому монастирі (був на території теперішнього села Підгірці Бродівського району Львівської області) у XVII – XVIII ст. зберігався великий архів.

Крехівський монастир – цей монастир був на території нинішнього Жовківського району Львівської області. Славився своєю бібліотекою.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1980 р., т. 27, с. 265 – 267.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1749

Модифіковано : 11.03.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.