Стріча («По довгій нехоті…»)

Переклад Івана Франка

По довгій нехоті й ненависті гіркій

Вона відвідала мене,

А зуби з-поміж уст коралових її

Блищали, мов намисто те рясне.

Я цілував її так палко сто разів

І обіймав її величну постать;

І ніч усю ми провели ураз

В обіймах, не посмівши спать.

Аж вранці сонця блиск осяяв нас обоє

І жах по нас пройшов.

Немов заблис між нами острий меч,

А з нього поцюріла кров.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 178.