Вона («Засяла в пітьмі…»)

Переклад Івана Франка

Засяла в пітьмі, й день настав,

І пітьма освітилася

Від сяєва її лиця.

Із блиску віч її встають сонця,

А місяці позаходили,

Свої серпанки з лиць відкрили.

Все, що живе набожно, перед нею

Схиляється, коли вона нараз

Явиться й розірве свою заслону.

Та як з-під брів її нахмурених

Посиплять блискавки,

То небо розпливається

У хмарах дощових.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 113.