«Не довго жив я в світі ще…»

Іван Франко

Не довго жив я в світі ще,

Та встиг чимало вже зазнати.

Не що й дало мені життє,

Та все ж дало досить багато.

Дало мені пізнать добро,

Дало побачить світ науки,

Бажання правди у душі

І дві тверді, робучі руки,

Дало і приязнь, і любов

Взаїмну, хоч і не щасливу.

Сказало: «Сій, хоч не твойов

Руков пожате буде жниво!»

І ворогів дало, котрі

Кленуть і тиснуть мя, бо сильні;

Дало й прихильників, котрі

Найбільш самі собі прихильні.

Та над усе ціню я ту

Малую мірку мук і болю,

Котрі приняв я в сім життю

За правду, за добро, за волю.

1 апр[еля] 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 46.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 58 – 59.