«Ви плакали фальшивими сльозами…»

Іван Франко

Ви плакали фальшивими сльозами

Над моєю недолею, жаліли

Мене, махали жалісно руками,

Та помогти мені не вміли й не хотіли.

«Жаль бідного! З дороги марно збився

І згиб! Ми се згори вже добре знали!

Дурний був, за пусту роботу, бач, вчепився.

І ось куди його фантазії загнали!»

А другі, ще милосердніші, бистро

Здвигаючи плечима, промовляли:

«Ось до чого веде погане товариство,

Сліпая віра в мрії-ідеали!»

Пожалували всі мене, а далі

Пішли – хто на обід, хто в карти грати,

А хто судить запертих в криміналі,

А я лишивсь під тином умирати.

31 мая 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 46–47. Зберігся автограф (№ 231, с. 3), що становить собою першу, відмінну від опублікованої, редакцію вірша.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 59.