«Непереглядною юрбою…»

Іван Франко

Ідуть за днями дні мої,

Так страшно одностайні всі,

Як олов’яні хмари ті,

Що звільна линуть надо мною.

Без діл, з закутими руками,

Без мислей деревію я,

Минає молодість моя,

Мов чиста річка степова

Безслідно гине між пісками.

Гинь, гинь, хоч жити ще не вспів,

І слід загине за тобою,

Розслизнеться, мов сніг весною, –

Лиш в серці тиск важкого болю –

Єдиний слід минувших днів.

14 марта 1880

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 6, с. 88 (цикл «Нічні думи», IV).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 46 – 47.