Чим пісня жива?

Іван Франко

Кожда пісня моя –

Віку мого день,

Протерпів її я,

Не зложив лишень.

Кожда стрічка її –

Мізку мого часть,

Думи – нерви мої,

Звуки – серця страсть.

Що вам душу стрясе –

То мій власний жаль,

Що горить в ній – то се

Моїх сліз хрусталь.

Бо нап’ятий мій дух,

Наче струна-прім:

Кождий вдар, кождий рух

Будить тони в нім.

І дарма, що пливе

В них добро і зло, –

В пісні те лиш живе,

Що життя дало.

7 марта 1884

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1884, № 6, с. 47, під заголовком: «Признання». Збереглися два автографи (№ 190, с. 103; № 193, с. 43 з кінця записної книжки). Текст автографа № 190, що становить собою першу редакцію вірша, відрізняється від текстів автографа № 193, першодруку та збірки «З вершин і низин», 1893.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 75.