Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Публіцистика / 1904 р. / Із-за з’їзду славістів

Із-за з’їзду славістів

Іван Франко

Проектований на літо б[іжучого] р[оку] з’їзд славістів у Петербурзі викликав серед поляків велику бучу. Дехто з польських учених, особливо ті, що живуть у Петербурзі і беруть участь у працях тамошньої Академії наук, як проф. Бодуен-де-Куртене, Пташицький і інші, прихильні з’їздові і роблять заходи, аби й польські вчені взяли в ньому греміальну участь. Спеціально проф. Бодуен-де-Куртене мав у сій справі два відчити в Слов’янськім клубі в Кракові, один – про з’їзд, а другий – про панславізм; сей другий відчит подали ми в попередній книжці «Л[ітературно]-н[аукового] в[існика]» в дослівнім перекладі.

Та ось недавно вийшов із-посеред львівської акад[емічної] молодіжі польської «Głos młodzieży w sprawie projektowanego zjazdu slawistów», у якім денунціюється перед польською суспільністю проектований з’їзд як політичний акт, що має на меті скупити всі слов’янські сили під московським дахом, а спеціально полякам нанести тяжку зневагу тим, що будуть поставлені на рівні з дрібними слов’янськими «діалектами» і надто будуть змушені засідати поруч з платними московськими агентами, відомими обрусителями та ренегатами.

Нарешті «Głos młodzieży» заявляє, що за участю поляків у з’їзді агітують польські угодовці з ліги Спасовича, і остерігає польських учених, щоб не важилися в ньому участі.

На сей «głos» оповістив проф. Бодуен-де-Куртене рівно остру, як справедливу відповідь у петербурзькім «Kraju», де застерігся, що, крім нього, ніхто з польських учених публічно не промовляв за участю поляків у з’їзді, але ж він не жодний угодовець, а промовляв за з’їздом, уважаючи його ділом чисто науковим, міжнародним і вважаючи Петербурзьку Академію наук ділом настільки поважним і відданим інтересам науки, що можна надіятися, що з’їзд випаде гідно і без дисонансів політичної пристрасті. Далі застерігся проф. Бодуен-де-Куртене проти порівнювання сього з’їзду з колишнім «всеслов’янським» з’їздом у Москві 1867 р., бо ж сей скликається не для ніякої політичної демонстрації, а для ясно означених наукових цілей (опрацювання енциклопедії славістики, видання пам’яток старо-церковного письменства і т. і.).

Розуміється, що сі аргументи не переконали польських шовіністів, а різкий тон проф. Бодуена-де-Куртене ще більше роздразнив їх. І краківська «Nowa Reforma», i львівське «Słowo Polskie» накинулися на нього, а остатнє попросту відмовило проф. Бодуенові-де-Куртене права промовляти як поляк, бо він, мовляв, як показує його назва, зовсім не поляк і не в силі відчути таємних зворушень польської душі.

Цікаво, як супроти сього поставлять себе польські вчені, яким, як були звістки в газетах, власне, повисилано запросини. Зазначимо при тій нагоді, що хоча в правилах з’їзду будуть допущені всі слов’янські мови, в тім числі й українська, то українські вчені в Галичині і Наукове тов[ариство] ім. Шевченка досі не дістали запросин.


Примітки

Уперше надруковано в журн.: ЛНВ. – 1904. – Т. 25. – Кн. 2. – С. 116 – 117 («Хроніка і бібліографія»), за підп.: І. Ф.

Подається за першодруком.

Бодуен-де-Куртене Іван (Ян) Олександрович (1845 – 1929) – польський і російський мовознавець, професор Казанського, Тартуського, Краківського, Петербурзького, Варшавського університетів, дійсний член Краківської (з 1887 р.) і член-кореспондент Петербурзької академій наук (з 1897 р.), дійсний член НТШ.

…сей другий відчит подали ми в попередній книжці «Літературно-н[аукового] в[існика]» в дословнім перекладі. – Йдеться про публікацію: Боуен де Куртене. Платонічний панславізм // ЛНВ. – 1904. – Т. 25. – Кн. 1. – С. 32 – 46; переклад з польської мови В. Гнатюка. Це відчит, виголошений у Кракові 16 червня 1903 р.

«Kraj» – польський суспільно-політичний щотижневик, виходив у Петербурзі впродовж 1882 – 1909 рр.

…«всеслов’янським» з’їздом у Москві 1867 р. – Йдеться про всеросійську етнографічну виставку в Москві (1867), на яку з’їхались делегати багатьох слов’янських народів. Неофіційно отримала назву «всеслов’янський з’їзд». Російські панславісти намагалися падати етнографічному форумові політичного забарвлення з метою об’єднання слов’ян під скіпетром російського царя.

«Nowa Reforma» – польська газета, що виходила у Кракові 1882 – 1928 рр. (з 1881 р. – під назвою «Reforma»).

«Słowo Polskie» – польська газета, яка видавалася у Львові 1895 – 1934 рр.

Андрій Франко

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 431 – 432.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2017 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 187

Модифіковано : 10.06.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.