Гриць Турчин

Іван Франко

Муштруйся, рекруте-небоже,

Слізьми оружжя обливай!

Хились, корись, а тільки, брате,

Оружжя з рук не випускай!

Учись владати ним, учися

Стріляти цільно і в лице

Безстрашно смерті заглядати:

Важкого бою час іде.

Прийдесь за правду твердо стати

Хлоп в хлопа і плече в плече,

Прийдесь на ворога стріляти,

І кров рікою потече.

На віковічную неволю,

Пониження і гнет твердий,

На зло, що, наче гадь несита,

Ссе кров із людськості грудий,

Прийдесь стріляти й не одному

Життя покласти в боротьбі.

Учися ж, рекруте, хоч прикро

Не раз приходиться тобі!

Учись, щоб був ти сильним мужем,

Як засвітає день новий!

Учись, щоб в ряд ти став готовим,

Як крик роздасться бойовий!

7 апр[еля] 1880

Примітки

Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 90–91.

Поезія є відгуком на твір Романа Гудзмана «Гриць Турчин», в якому яскраво передано поневіряння рекрута в австрійському війську, його нарікання на тяжку жовнірську долю. Публікуючи вірш Гудзмана в літературно-науковій збірці «Молот» (1878, с. 1–6), Франко додав до нього примітку:

«Пісня, котру тут подаю, зложена одним вояком, простим сільським парубком. Я не важився її багато поправляти або перероблювати, бо артистична форма показуєсь мізерною, гидкою прикрасою там, де сам простий, природний голос трафляє нам до серця.

Думаю, що кождий, прочитавши сесю жалібно-гумористичну поему, пригадає собі її взірці, пісні народні про бурлака, наймита, приймака і пр[очі], ті жанрові картини дивно досадного рисунка і теплого, хоть хмурого колориту. Подібні типові образи стрічаються, впрочім, рідко в нашій поезії – прошу порівняти деякі слабі проби Федьковича (недрукована поема «» і др.)».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 98.