Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

18.11.1885 р. До І. М. Колесси

18 листопада 1885 р. Львів Львів, дня 18.ХІ 1885, ул. Ліндого, № 3

Дорогий друже!

Отсе іно-що дістав Ваш лист і зараз сідаю Вам відповідь відіслати. Скажу Вам по правді, що Ваші суперлятиви о тім, як Ви бажаєте моєї поради і дорожите моїм часом, – прикре враження на мене зробили. Занадто багато риторики, а щоб усе те могло бути щире. Друже мій, о одно Вас прошу, сли переписка наша має випасти для обопільної нашої користі, говоріть до мене як до товариша, як до чоловіка, а не стилем акафістів! А як мало щирості в Ваших суперлятивах, доказує хоч би той роздразнений тон, з яким Ви бороните своїх цитатів, доказує хоч би замітка Ваша: «Ви, відав, не читали тої книжечки котру-сте мені жичили (Веселовського)».

Іменно для того, що я ту книжечку читав, я й сказав Вам, що так загально цитувати не можна, що «Вікрамачарітра» – се збірник повістей і що цитуючи з неї чи з Веселовського якусь одну річ, треба подати докладно, що і в якій мірі цитується. Не гнівайтесь, що лист свій зачинаю від тої, ніби особистої, уваги. Я бажав би дійти з Вами до доброго порозуміння, бо ціню Вас, як силу робочу, і для того бажав би поперед всього вияснити Вам важність і конечність одвертості, щирості і простоти в переписці і в усякім іншім письменськім та товариськім ділі.

Перейду тепер до Кольберга, котрий мене найбільше інтересує. Ось Вам коротенька рецепта, після котрої, по моїй думці, випадало би зробити рецензію на Кольберга і на всяку іншу річ.

1) Докладний опис книжки (титул, число сторін, розклад матерій і т. і.). Ваш вступ зовсім до речі не належить, а уступу «єсть то діло етнографічне з двох томів зложене і т.д.», ані навіть титулу докладного я в огляді Вашім не находжу. A propos Ви кажете, що «оскільки порозуміли мою волю, старалися не подавати рецензійні критики, а тільки огляд». Друже мій, а як же Ви назвете такі вираження: «Але не всюди зважає автор на згадане правило» (NB, правило, Вами самими поставлене і при збиранні етнографічного матеріалу не маюче ніякого сенсу!), «пописується нев», «попадає в натягнену, маловажну балаканину», «грішить нудними (в збірнику матеріалів!) репетиціями», «доходить до скрайнього лаконізму і неконсеквенції гадок», «досить невірні (?) картини», «недостаточне число ілюстрацій» і т. д. Чи се голе констатування фактів, чи тільки Ваш суб’єктивний, переважно зовсім безпідставний, суд?

Коли докладно а коротко опишете саму книжку, треба перечитати поперед всього її передмову, щоб побачити:

2) Яку ціль поклав собі автор (а не підсувати йому ціль свою, котрої він міг зовсім не мати на оці), які мав під рукою средства до осягнення тої цілі і якою методою послугувався до використання даних матеріалів?

Ось Ви, н[а]пр., говорите, що Кольберг покрав від Головацького. А говорить о тім де-небудь Кольберг сам? А коли не говорить, то або й Ви не говоріть, або докажіть Кольбергові крадіж. Але каталоги варіантів, на котрі Ви собі так багато труду завдали, абсолютно нічого не доказують. Як же Ви хотіли, щоб кождий збирач усе самі нові пісні приносив? А застановились Ви над тим, що та сама пісня могла бути записана Кольбергом на Покутті, а Головацьким зовсім деінде і що в такім разі повторення тої самої пісні є не хибою, а заслугою, бо показує географічне розширення даної пісні? А подумали Ви над тим, що сли Кольберг сам не признається до черпання з Голов[ацького], а повторює ті самі пісні, то се, власне, може бути доказом, що він Голов. не знав? Ні, друже мій, в таких речах треба бути дуже осторожним, особливо коли мається діло з збірником матеріалів, а не з романом.

3) Коли на підставі передмови чи взагалі даних самим автором вказівок (всюди треба докладно цитувати його слова з означенням місця, сторони, де се написано) виложите його ціль, средства і методу, тоді приступайте до спеціального огляду поданого ним матеріалу. Тут доперва можуть Вам бути до помочі інші подібні збірники. Спеціальний огляд устроїти треба найпростіше в той спосіб: в тім розділі автор говорить о тім (коли що невірного в авторових замітках – піднести), подає матеріал такий а такий (стільки пісень, приповідок, казок і т. і.), з того матеріалу стільки і стільки штук є зовсім ідентичних з матеріалом інших збірників, записаним чи в тій самій стороні, чи в інших сторонах (вичислення в примітці), стільки і стільки більше або менше значних варіантів, стільки і стільки речей, зовсім нових. Так перейдіть цілу книгу, по чім можна подати загальну суму.

На закінчення ставите собі питання:

1) Які голоси печатні відзивались о тім ділі? З найповажніших відзивів підносите (дослівно, з докладним цитатом) головні заміти pro i contra і додаєте до них свої уваги на підставі попередущого спеціального і загального огляду.

2) Яке місце занимає даний збірник супроти інших, давніших збірників в тій матерії? Тут треба виспецифікувати ті збірники, котрі хочете порівнювати з критикованим, а відтак порівнювати за чергою кождий з них: а) під зглядом цілі, б) методи збирання, в) способу публікування (літери, правопис і т. і.), г) методи упорядкування матеріалу і д) під зглядом власних заміток і спостережень авторів, коли такі є. По кождому з тих пунктів треба совісно і безсторонньо видати свій суд, простими і ясними словами.

Багато ще дечого мав би я сказати по поводу Вашого огляду; замічу тільки одну рецензію до стор. 3, де говорите о колядках. В рецензії своїй не вдавайтеся в розбирання і коментування самого матеріалу народного; се вимагає праць спеціальних, а Ваші короткі, доривочні замітки зовсім ніякого значення мати не можуть. Коли будете вичислювати пісні, схожі у Кольберга і Голов., то держіться тої методи: ідентична пісня єсть тільки та, котра ціла слово в слово згоджується з другою. Не можна до тої рубрики зачислювати пісень зшиваних, як напр. Ви се робите: 1 + 3 Кольб[ерг] = Голов. II (07) + 4 + Гол. III (130), так ніхто в світі не порівнює. А скоро хоч одно слово, хоч один вірш не такий, то вже пісня не ідентична, а варіант. Пісні ідентичні і варіанти для вжитку будущого спеціаліста Ви означіть не так, як в своїм огляді, в величезних табелях, але при спеціальнім огляді кождого розділу дайте нотку і напишіть: у Кольб. в тім розділі (т[ом]…, стор. х – у) пісні a, b, c, d, e і т. д. ідентичнії з піснями у Голов, (т…, стор…), у Жеготи Pauli (т…, стор…), у Wacłfawa] z Oleska (стор….). А друга нотка: до пісень у Кольб. (стор. х – у) варіанти поріівняй] у Голов, (том, стор… н[оме]ри…) і т. д.

О Вашім новім товаристві що ж можу Вам сказати? Щасть Вам, боже! Я, з свого боку, чим буду міг, тим охотно допоможу його розвоєві і на першій порі постараюсь в його бібліотеку заслати дещо книжок, які у мене є під руками. Зверніться також в тій цілі до Драгоманова (Jeneve, Suisse Chemin Dancet, 14), він радо пришле Вам свої видання.

Засилаючи сердечне поздоровлення Вашим товаришам, стискаю Вашу руку.

Ваш Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: журн. «Народна творчість та етнографія», 1965, № 3, с. 76 – 78.

Подається за автографом – Львівський музей I. Франка, 127/285.

…Ваш лист… – Очевидно, мається на увазі лист І. М. Колесси від 17 листопада 1885 р., який зберігся не повністю [Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1615, с. 313 – 326].

Веселовський Олександр Миколайович (1838 – 1906) – російський філолог, основоположник історично-порівняльної школи.

О вашім новім товаристві… – Йдеться про студентське товариство «Громада» у Кракові.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 576 – 580.