1.10.1890 р. До М. М. Коцюбинського
| Львів | Львів, 1 октября 1890. |
Вельмишановний добродію!
Даруйте, що так опізнився з відповіддю на Ваш дружній лист і з подякою за цінну посилку. Хоча книжка прийшла тоді, коли я вже наближувався до кінця своєї роботи, то все-таки я скористав з неї і щиро дякую Вам за Ваш труд, що Ви роздобули її для мене.
Прошу Вас також не гніватися за те, що досі не прислав Вам кінця новел. Вони й досі не скінчені остільки, що переднє слово ще навіть не написане. Кінця тексту я не слав Вам, вичитавши в Вашому листі, що Ви від’їжджаєте на який час до Києва. Якби Ви були ласкаві, повернувши з дороги, написати, що Ви там бачили, з ким і про що балакали (оскільки се може обходити нас, галичан, і оскільки «письмо видержить»), то я і ще дехто з моїх знайомих були б Вам дуже вдячні.
Белею, богу дякувати, нічого досі не сталося, а може, він уже й відписав Вам, а як ні, то «имѣйте его отреченна».
У нас не чути нічого нового, а принаймні я не чую, сидячи все в хаті і не виходячи нікуди між людей. На днях я був у Відні і бачився з будущим автором передмови до моїх новел. Вислав я ті новели без передмови в Вашу цензуру, та не знаю, чи пустять у Росію, чи ні.
На присилку Ваших творів я дуже цікавий. Думку свою про них я напишу Вам по щирості і буду старався по змозі примістити їх де-небудь.
Вашим знайомим, а особливо д. Ч. Нейману щиро кланяюсь. Павлик Вам кланяється.
Остаюсь з поважанням.
Ваш щирий Ів. Франко.
Ул. Зиблікевича, 10
Примітки
Вперше надруковано: «Життя й революція», 1926, № 5, с. 115 – 118.
Автограф зберігається в Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського (фотокопія – в ІЛ, ф. 3, № 1102).
Подається за автографом.
…опізнився з відповіддю на Ваш дружній лист… – Йдеться про перший лист М. Коцюбинського до І. Франка, написаний у вересні 1890 р. (зберігся лише частково). – Див: Коцюбинський Михайло. Твори в 6-ти т. К., 1961, т. 5, с. 19.
…з подякою за цінну посилку. – Йдеться про «Подольские епархиальные ведомости» (1875, № 15 – 21), де надрукована стаття С. Лебедева про І. Вишенського, використана І. Франком у його праці «Іван Вишенський і його твори».
…досі не прислав Вам кінця новел. – Мова йде про збірку оповідань І. Франка «В поті чола» (Львів, 1890), окремі аркуші якої друкувалися в той час.
…написати, що Ви там бачили… – У своїй відповіді від 16 жовтня 1890 р. М. Коцюбинський сповістив, що не застав у Києві потрібних йому людей (див.: Коцюбинський Михайло. Твори в 6-ти т., т. 5, с. 21 – 22).
…може, він уже й відписав Вам… – М. Коцюбинський просив довідатися, чому І. Белей нічого не відповідає про долю надісланого до «Діла» перекладу оповідання М. Вагнера «Люди та собаки» (надруковано в «Ділі», 1890, 31 липня – 2 серпня).
На днях я був у Відні і бачився з будущим автором передмови до моїх новел. – Йдеться про зустріч І. Франка з М. Драгомановим у вересні 1890 р.
Вислав я ті новели без передмови в Вашу цензуру, та не знаю, чи пустять у Росію… – O. Франко – формальному видавцеві збірки І. Франка «В поті чола» було дозволено вивезти в Росію шо книжку, що викликало незадоволення деяких членів Київської громади.
Нейман Чеслав Гермогенович (1852 – 1906) – польський і український етнограф, присяжний повірений у Вінниці, знайомий М. Коцюбинського.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 260.