8.01.1908 р. До В. М. Доманицького

Дорогий друже!

Ну, та й скомпромітувався я своїм виданням Шевченка, що соромно й на світ дивитися. І як можна було не знати, що «Вечерниць» видано не один, а два річники, а в другому, власне, були друковані ті твори Шевченка, щодо яких я (на підставі самого першого річника) впевняв Вас, що їх не було! Просто ідіот з мене, що не заглянув хоч би до бібліографії Левицького. Тепер Романчук кинувся на мене в «Ділі», і я не можу йому нічого відповісти і мушу в сірка очей позичати.

Пропустили ми надто якийсь вірш, що був опублікований Кулішем у «Хуторній поезії». Переглянув Вашу брошуру про колядки і щедрівки. Жаль, що Вам не доводилось бачити почаївського «Богогласника», з якого взяті і поперекручувані Ваші № 1, 4, 8, 11 і частини № 8, де сплутано докупи дві пісні «Богогласника».

Дивно, що так мало у Вас колядок світського змісту, як Ваші № 14, 15, 16. У нас їх безодня; оце недавно в «Нар[однім] домі» знайшлася збірка Вагилевича, списана в [18]30-х роках, де таких колядок звиш 150, не числячи церковних тем. Щодо бібліографії, то не треба б мішати коляди з різдвянськими віршами ані з драмами, бо се не має нічого спільного з собою. Надіюся, що в однім із близьких томів «Етн[ографічного] зб[ірника]» подамо корпус гал[ицьких] колядок і щедрівок.

Поздоровляю Вас сердечно

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: За сто літ, кн. V, с. 297.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1069).

…до бібліографії Левицького. – Йдеться про працю українського бібліографа Левицького Івана Омеляновича (1850 – 1913) «Галицко-русская библиография XIX столетия» (тт. 1 – 2. Львів, 1888 – 1895).

Тепер Романчук кинувся на мене в «Ділі». – I. Франко має на увазі рецензію Ю. Романчука «Три нові видання Шевченка» («Діло», 6 січня 1908 р.).

Пропустили ми надто якийсь вірш, що був опублікований Кулішем у «Хутори і й поезії». – У рецензії Ю. Романчука «Три нові видання Шевченка» І. Франкові закидався пропуск наведеного П. Кулішем у «Хуторній поезії» фольклорного запису Шевченка «Вип’єш перву – стрепенешся». У рецензії Ю. Романчука цей запис названо «Вночі». І. Франко, як він сам пише у попередньому листі, не мав примірника «Діла» з цією рецензією і тому помилково вважав, що йдеться про фольклорний запис «Гей у саду, у саду гуляла кокошка». В сучасному шевченкознавстві існує думка, що «Вип’єш перву – стрепенешся» – це оригінальний твір Т. Шевченка.

…брошуру про колядки і щедрівки. – Доманицький В. Современные колядки и щедровки. К., 1905. У листі до І. Франка від 9 січня 1908 р. В. Доманицький писав:

«Щодо відбитки колядок, то прошу дуже і Вас, і од мене попросіть і д. Гнатюка вважати цю брошуру неіснуючою… До науки відношення брошура ця не має, тому прошу її і не згадувати ніде, а мати лишень в своїй бібліотеці» (ІЛ, ф. 3, № 1629, с. 463 – 466).

…оце недавно в «Нар[однім] домі» знайшлася збірка Вагилевича… – зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР ім. В. Стефаника. Цю збірку В. Гнатюк широко використав у виданні «Колядки і щедрівки», тт. 1, 2 («Етнографічний збірник», 1914, тт. 35, 36), яке готувалося за участю І. Франка.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 348 – 349.