5.01.1912 р. До Ватрослава Ягича

Hochverehrter Herr Hofrat!

Ich schicke Ihnen hiermit die erste Nummer meiner «Kleinen Findlinge» zur Geschichte der kirchenslavischen Literatur und bitte um Verzeihung für die allzu gedrungene Schrift, gegen die ich bei meinem Schreiben gar nichts ausrichten konnte. Die Schrift ist trotzdem ziemlich leserlich; Korrekturen der Schreibfehler werden sich bei der Korrektur des Satzes leicht beseitigen lassen, sie waren bei dem niedrigen Bildungsstand meines Schreibers, eines Universitäts-Studenten, fast unvermeidlich, trotzdem ich fast jedes Wort beim Niederschreiben kontrollierte.

Wenn Sie so gütig sein wollen und die Geduld haben, die Handschrift durchzulesen, so zweifle ich nicht, daß Sie diesmal mit meiner Arbeit zufrieden sein werden. Ohne mir selbst zu schmeicheln, denke ich hier eine literarhistorische Arbeit geleistet zu haben, welche mir von den heutigen Slavisten nicht einer nachmachen kann.

Als zweite Nummer der «Kleinen Findlinge» folgt höchstens in zwei Wochen das «Прогласие», zu welchem ich im Vergleich zu dem ersten Entwurf eine vollständigere Bibliographie und Verwendung der Varianten sowie die ausführlichere Argumentation liefern werde.

Was den Klemens, den Bischof, anbelangt, so versteht es sich von selbst, daß ich nur bisher nicht publizierte Texte aus Lemberger Handschriften mit einem textkritischen Apparat und einem die Sache nach Möglichkeit erschöpfenden Studium liefern werde. Ich habe die Absicht, im Februar oder März für einige Tage nach Wien zu kommen und hoffe, zu dieser Zeit auch den Klemens druckbereit mitzubringen.

Ich verbleibe hochachtungsvoll

Ihr ergebener Ivan Franko.

Lemberg, am 5. Januar 1912. Poninski-Gasse, 4

Високоповажний пане раднику!

Посилаю Вам разом з цим листом перший номер моїх «Дрібних знахідок» з історії церковнослов’янської літератури й прошу вибачення за надто густий почерк мого переписувача, з яким я нічого не міг вдіяти. Зрештою, почерк досить розбірливий; описки можна буде легко виправити під час вичитки гранок; незважаючи на те, що я перевіряв майже кожне переписане слово, ці помилки виявилися неминучими як наслідок низького освітнього рівня мого писаря, студента університету.

Якщо Ви будете такі ласкаві й матимете терпіння перечитати цей рукопис, то я не сумніваюсь, що цього разу Ви будете задоволені моєю працею. Я не маю наміру робити собі компліменти, але думаю, що виконане мною літературно-історичне дослідження не під силу жодному з нинішніх славістів.

Другий номер «Дрібних знахідок» – «Прогласіє» – пошлю не пізніше, ніж за два тижні. Порівняно з першим проектом, цей причинок матиме повнішу бібліографію, в ньому будуть використані інші варіанти й буде поглиблена аргументація.

Що торкається Климента – єпископа слов’ян, то, певна річ, я подам лише неопубліковані тексти із львівських рукописів, опрацювавши для них науково-критичний апарат та по змозі детально вивчивши історію питання. Маю намір в лютому або березні приїхати на кілька днів до Відня і надіюсь, що привезу тоді готовий до друку рукопис «Климента».

Залишаюся з глибокою пошаною

Ваш відданий Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Slavia orientalis», 1959, № 2 – З, с. 86 – 87.

У перекладі українською мовою друкується вперше.

Лист написаний рукою сина Андрія. Оригінал зберігається в університетській бібліотеці м. Загреба (R. 4610 в.). Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 4907).

Посилаю Вам… перший номер моїх «Дрібних знахідок» – тобто перероблену статтю «Konstantinus Alphabetisches Gebet».

…мого переписувача – студента університету. – Йдеться про сина І. Франка Андрія, який тоді вчився у Львівському університеті і переписував батькові праці.

Що торкається Климента – єпископа слов’ян… – Намір І. Франка опублікувати невідомі тексти легенд про Климента Болгарського не здійснився.

Маю намір в лютому або березні приїхати на кілька днів до Відня. – Ця поїздка не відбулася, очевидно, через хворобу І. Франка.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 398 – 399.