Логотип сайта «Іван Франко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Вірші / Із літ моєї молодості / Наш образ

Із літ моєї молодості

Наш образ

Іван Франко

Сонет

Чи бачиш, брате, ниву, що широко

Покосом встелена, як лиш засягне око?

Цвітки враз із шовковою травою

Упали, стяті, й лан покрили весь собою.

Чи бачиш лісу ти сумну руїну,

Щербаті пні, сяги, і зломи, й трами?

Де велетень стояв, там за малу хвилину

Тріски, колоди, давньої краси відлами.

Та стій, часу пройде немного, і травами

Буйними вкриється простір і пестрими цвітами,

А зруб одягнеться у свіжу деревину.

Так, брате, діється і з нами, русинами.

Стяла нас доля, та не вбила силу

Живу; ми встанемо й закрасимо могилу.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Друг», 1875, № 5, с. 120 – 121, за підписом Джеджалик. Зберігся первісний автограф вірша (ф. 3, № 1062).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 287.

Стежки

Із літ моєї молодості

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2010 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 718

Модифіковано : 12.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.